Або Тбіліський

Святий мученик Або Тбіліський — одна з найдивовижніших постатей у християнській історії VIII століття. Араб за походженням, він народився і виріс у славетному Багдаді, де опанував ремесло створення вишуканих ароматичних олій. Його доля кардинально змінилася у юнацькому віці (приблизно в 17–18 років), коли він зустрів правителя Картлі Нерсеса та вирушив разом із ним до Тбілісі. На новій землі юнак не лише досконало вивчив грузинську мову, а й відкрив для себе істинну віру, відвідуючи православні храми. Згодом у Хазарії він прийняв таїнство Святого Хрещення. Продовжуючи свій шлях разом із Нерсесом, Або опинився в Абхазії, де повністю присвятив себе суворому подвижницькому життю. Згодом праведник повернувся до Тбілісі, який на той час перебував під жорстокою владою магометан. Попри смертельну небезпеку, Або відкрито та безстрашно проповідував віру в Христа. За це мужнього християнина заарештували й віддали під суд. Мучителі всіляко намагалися змусити його зректися Христа та повернутися до ісламу, проте віра Або залишилася непохитною. На дев'ятий день ув'язнення Господь відкрив мученику день його близької кончини. Трагічна та водночас велична подія відбулася 6 січня 786 року, у день свята Богоявлення. О третій годині дня святий Або прийняв причастя Святими Тайнами та з молитвою пішов на страту. Кати намагалися залякати його, тричі вдаривши тупим боком меча, але святий мужньо зустрів смерть. Щоб знищити пам'ять про мученика, переслідувачі облили його тіло олією та спалили на краю скелі, де пізніше звели величну Метехську церкву. Тоді ж у небі над цим місцем спалахнула дивовижна зірка, яка осяяла яскравим світлом увесь Тбілісі. Спалені кості святого Або кинули у річку Куру, та вже наступного дня Бог прославив свого угодника: над водою, де спочивали святі мощі, піднявся дивовижний стовп неземного світла.