Адріан
Пошехонський, Ярославський сщмч., ігумен
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Святий преподобномученик Адріан Пошехонський був учнем преподобного Корнилія Комельського. Спершу подвизався у Вологодському Комельському монастирі, де проявив себе як вправний іконописець.
13 вересня 1540 року, за благословенням ігумена, він разом зі своїм учнем і старцем Леонідом вирушив у пустельні місця для безмовного життя. На березі річки Вотхи Господь знаменував місце майбутньої обителі дивним колокольним звоном. Там преподобний Адріан заснував монастир на честь Успіння Пресвятої Богородиці й став його ігуменом.
У монастирі він запровадив суворий устав, що забороняв доступ жінкам, і сам залишався прикладом строгого подвижництва для братії.
Мученицька кончина
5 березня 1550 року на обитель напали розбійники. Після жорстоких тортур преподобного Адріана задушили й тіло його кинули в лісі. Благочестивий священник Ісидор таємно поховав святого, а на місці поховання посадив рябину, біля якої звершувалися численні зцілення.
Обретення мощей
19 листопада 1626 року були знайдені нетлінні мощі преподобномученика Адріана й покладені в монастирському храмі. 17 грудня того ж року, за патріарха Філарета, їх урочисто перенесли до заснованої ним обителі. Від мощей святого звершувалося багато чудес і зцілень.
Духовне значення
Преподобномученик Адріан Пошехонський став прикладом:
- суворого чернечого життя,
- вірності Христу до смерті,
- терпіння й смирення перед мучителями.
Його подвиг нагадує, що справжнє багатство — це «животи наші у Всемилостивого Спаса на небесах», як він сам сказав перед смертю.
Преподобномученик Адріан Пошехонський
Був учнем преподобного Корнилія Комельського, спочатку подвизався у Вологодському Комельському монастирі й був вправним іконописцем. За благословенням ігумена 13 вересня 1540 року, взявши ікону Успіння Пресвятої Богородиці, преподобний Адріан разом зі своїм учнем, ведений таємничим старцем, пішов у безлюдні місця для безмовності. Прийшовши в Пошехонський ліс, на берег ріки Вотхи, невідомий старець указав їм місце для пустельного життя й став невидимим. Господь знаменував це місце, як місце майбутньої славної обителі, колокольним звоном.
Через деякий час після уединених чернечих подвигів святий заснував обитель на честь Успіння Пресвятої Богородиці, де став ігуменом. У монастирі був введений суворий устав, що забороняв доступ жінкам. Преподобний Адріан, будучи ігуменом, продовжував вести суворе подвижницьке життя й був у всьому прикладом для братії.
Багато скорбот довелося перенести преподобному від навколишніх селян, які за внушенням диявола задумали розорити монастир. У 1550 році, 5 березня, преподобний Адріан після жорстоких тортур був злодійськи задушений розбійниками, що напали на обитель. Тіло святого було кинуто в лісі. Благочестивий священник Ісидор, узявши святе тіло, таємно поховав його, а на місці поховання посадив рябину, біля якої звершувалося багато зцілень.
19 листопада 1625 року були знайдені святі мощі преподобного Адріана й покладені в монастирському храмі. Біля мощей святого звершувалося багато чудес і зцілень.