Анатолій

Пам’ять мучеників Анатолія і Протолеона відзначається в один день зі святим великомучеником Георгієм та царицею Олександрою. Побачивши віру і мужність святого Георгія, ці воїни увірували у Христа і відкрито заявили про це. Їх тут же обезголовили.

Великомученик Георгій Побідоносець, мученики Анатолій і Протолеон Никомидійські та інші

Святий великомученик Георгій Побідоносець, родом із Каппадокії (область у Малій Азії), виріс у глибоко віруючій християнській родині. Його батько прийняв мученицьку смерть за Христа, коли Георгій був ще дитиною. Мати, яка володіла маєтками в Палестині, переселилася з сином на батьківщину і виховала його у строгому благочесті.

Поступивши на службу в римське військо, святий Георгій, красивий, мужній і хоробрий у битвах, був помічений імператором Діоклетіаном (284–305) і прийнятий у його гвардію зі званням коміта – одного з старших воєначальників. Імператор-язичник, який багато зробив для відродження римської могутності й добре розумів небезпеку, яку становить для язичницької цивілізації торжество Розп’ятого Спасителя, в останні роки правління особливо посилив гоніння на християн.

На раді сенату в Никомидії Діоклетіан надав усім правителям повну свободу у розправі над християнами і пообіцяв свою всебічну допомогу. Святий Георгій, дізнавшись про рішення імператора, роздав убогим своє спадкоємство, відпустив рабів і з’явився в Сенат. Мужній воїн Христовий відкрито виступив проти імператорського задуму, визнав себе християнином і закликав усіх прийняти істинну віру у Христа:

"Я раб Христа, Бога мого, і, уповаючи на Нього, став серед вас добровільно, щоб свідчити про Істину."

…

У цей момент два знатні сановники – святі Анатолій і Протолеон, які були таємними християнами, одразу відкрито сповідували Христа. Їх тут же, без суду, за наказом імператора усікли мечем.