Арсен

Преподобний Арсеній Коневський народився Новгороді Великому. Він був ремісником, ковцем по міді. У 1373 році вступив до Новгородського Лисицького монастиря, де прийняв чернецтво з ім'ям Арсеній. Одинадцять років прожив молодий інок у обителі, проходячи різні послухи. Прагнучи до ще вищих духовних подвигів, преподобний Арсен пішов на Святу Гору Афон. В одному з афонських монастирів він був три роки, займаючись виготовленням посуду з міді для афонських ченців; багато часу преподобний Арсеній присвячував молитві. Коли настав час повернення на Русь, ігумен Іоанн благословив його іконою Пресвятої Богородиці, яка згодом дістала найменування Коневської, і передав подвижнику загальножительний статут. Подальший подвиг преподобний Арсен проходив на Валаамі. Часто закликав інок до Господа, молитовно просив вказати місце для влаштування нової обителі. І одного разу, коли він перебував у морі, буря, що сталася, принесла його до острова Конівець, що на Ладозькому озері. Тут за Божим промислом преподобний Арсеній поставив хрест і, залишившись для подвигів, збудував каплицю в 1393 році. Після п'ятирічного подвигу у скиту преподобний Арсеній перетворив його у 1398 році з благословення Новгородського архієпископа Іоанна (1389–1415) на гуртожильний монастир, де збудував храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Згодом, за архієпископа Симеона (1416–1421), угодник Божий знову відвідав Святу Гору Афон, де випросив молитов і благословення для своєї обителі. Брати монастиря, що залишилися без ігумена, стали зазнавати різних поневірянь і хотіли розійтися. Але старець Іоанн, який жив неподалік, постійно молився за них на вершині острова. Мати Божа з'явилася йому в сонному видінні і втішила: «Скажи нарікаючим братам, що Арсен незабаром доставить їм всяке продовольство». Справді, преподобний Арсен незабаром повернувся і привіз усе необхідне. В 1421 після розливу Ладозького озера братія змушені були перейти на нове місце на тому ж острові. Під мудрим керівництвом преподобного Арсенія обитель знову духовно процвіла. Новгородські архієреї не залишали ченців обителі без допомоги. Особливу старанність виявив святитель Євфимій II (1434–1458). 1446 року він відвідав обитель і, крім щедрих пожертвувань, подарував преподобному Арсенію свій клобук. Так, «євангельськи подвизаючись», святий Арсеній 12 червня 1447 року «піднявся до гірського торжества» на руках люблячої братії і був похований у монастирському храмі. Преподобний Арсеній шанується як покровитель моряків. Так, якось він урятував від загибелі старця Мойсея з рибалками. Захоплені бурею, рибалки молилися до Господа; святий, що з'явився, осінив їх мантією, і човен благополучно пристав до берега. Житіє преподобного Арсенія було написано у XVI столітті Конєвським ігуменом Варлаамом. У 1850 році житіє було видано разом зі службою та похвальним словом.