Авда Перський, єпископ

Святитель Авда, який ніс єпископське служіння в Персії, увійшов в історію як непохитний захисник християнської віри. Конфлікт із тогочасною владою спалахнув після руйнування храму вогнепоклонників. Через цей вчинок єпископа викликали на суд до перського царя Іздегерда I (401–402), який зажадав негайного відновлення язичницького святилища. Коли святитель Авда рішуче відмовився, розгніваний правитель наказав знищити всі християнські храми в країні, а самих вірян піддати жорстоким гонінням та катуванням. Першим за Христа постраждав сам єпископ Авда: після тривалих і виснажливих тортур святителя було обезголовлено. Рівно через тридцять днів мученицьку смерть прийняли й інші християни. Серед них був диякон Веніамін, який зазнав особливо нелюдських знущань: кати заганяли гострі спиці під нігті страждальця, після чого посадили його на палю. Ці трагічні події та кончина священномучеників відбулися у 418 або 424 роках у стародавньому перському місті Сузе.