Аверкій Сєвєровостоков, пресвітер

Священномученик Аверкій народився 1845 року в родині священнослужителя Якова Северо-Східкова. Здобувши духовну освіту в Уфимській духовній семінарії, він у 1880 році прийняв священицький сан та отримав призначення на посаду настоятеля храму на честь святого Іоанна Златоуста в селі Емаші Златоустовського повіту Уфимської губернії. Цій парафії отець Аверкій присвятив усе своє подальше життя — аж до мученицької кончини. 

Наприкінці XIX століття (у 1890-х роках) село Емаші налічувало трохи більше двох тисяч жителів, переважно російських селян. Окрім служіння у храмі, отець Аверкій активно займався народною освітою. Ще у 1878 році в селі відкрили земську школу, де здобували освіту близько сімдесяти дітей, і саме він став викладачем Закону Божого для місцевої малечі. 

У 1913 році священника призначили членом Єпархіального комітету православного місіонерського товариства. Того ж року на плечі літнього пастиря ліг важкий обов'язок: під його опікою опинилися вісім онуків — дітей двох його старших синів, один з яких передчасно помер, а інший потрапив до психіатричної лікарні. Життя отця Аверкія обірвалося на самому початку кривавих безбожних гонінь на Церкву. 

Його розстріляли більшовики 17 (30) червня 1918 року. Про трагічну долю священнослужителя та інші більшовицькі звірства згодом розповів священник Михайло Макарьєвський, якому вдалося втекти від червоного терору. Під час свого виступу на засіданні Уфимського єпархіального зібрання він описав жахливі розправи над духовенством, грабунки та спалення церковного майна. 

Слухаючи цю сповідь, учасники зібрання не могли стримати сліз. Серед імен тих, хто прийняв мученицьку смерть від рук більшовиків, отець Михайло назвав і закатованого за віру священника Аверкія Северо-Востокова.