Авраам

Після того, як Бог змішав мови у Вавилоні, люди, розділившись на багато народів, забули істинного Бога й почали поклонятися ідолам. Тоді Господь повелів Аврамові: «Вийди з землі твоєї. Я створю з тебе великий народ, благословлю тебе й звеличу ім’я твоє». З вірою та покорою прийнявши Божий наказ, Аврам вийшов із Ура Халдейського й разом із дружиною Саррою та племінником Лотом оселився в землі Ханаанській.

Невдовзі Лот відділився від Аврама, але місто, де він поселився, було захоплене ворогами, і Лот потрапив у полон. Аврам озброїв своїх рабів, розбив неприятелів і визволив Лота. Коли він повертався з перемогою, йому назустріч вийшли царі. Мелхиседек, цар Салимський, священник Бога Всевишнього, виніс хліб і вино та благословив Аврама. Сам Господь був із ним і уклав завіт, сказавши: «Поглянь на небо й порахуй зорі, якщо можеш, стільки буде в тебе нащадків». (Під нащадками мається на увазі Церква Господня).

Коли Аврамові виповнилося 99 років, Господь явився йому та сказав: «Я — Бог Всемогутній; ходи перед лицем Моїм і будь непорочний: і Я поставлю завіт Мій з тобою й дам тобі численне потомство. Тепер ти не будеш називатися Аврамом, але хай буде тобі ім’я Авраам; бо Я зроблю тебе батьком багатьох народів». (Ім’я Авраам означає «батько множини»). Дружині ж твоїй хай буде ім’я Сарра. І вона народить тобі сина, і ім’я йому буде Ісаак».

Біля дубрави Мамре, де оселився Авраам, йому явився Господь у вигляді трьох подорожніх (прообраз Пресвятої Трійці). Прийнявши їх із пошаною та щедро пригостивши, Авраам здобув благовоління Боже. Один із гостей сказав: «Наступного року, коли я знову буду в тебе, твоя дружина матиме сина».

Було відкрито Авраамові й про намір Господа знищити мешканців міст Содома й Гоморри, що загрузли в гріху. Авраам випросив порятунок для свого племінника Лота, який жив праведно в Содомі. До дому Лота прийшли два Ангели у вигляді подорожніх. Содомляни вимагали видати їх. Тоді Ангели вразили содомлян сліпотою, а Лотові та його родині наказали йти з міста в гори: «Рятуй душу свою й не озирайся назад». Після їхнього відходу Содом і Гоморра були знищені вогнем і сіркою з неба, а вся та країна перетворилася на солоне озеро (нині Мертве море). Дружина Лота не виконала наказу Ангела: озирнувшись назад, вона стала соляним стовпом.

Коли Авраамові виповнилося сто років, Сарра народила йому сина Ісаака. Тоді Авраам наказав своїй служниці Агарі, від якої мав сина Ізмаїла, покинути дім. Люблячи Авраама, Господь створив від Ізмаїла численні арабські народи.

Після багатьох років життя Господь послав Авраамові останнє випробування, що перевищувало сили звичайної людини. Бог сказав: «Візьми сина твого єдиного, якого ти любиш, Ісаака, піди в землю Моріа й там принеси його у всеспалення на одній із гір, яку Я тобі покажу». Попри велику скорботу, Авраам послухався Господа. Прийшовши з сином на гору Моріа (в центрі нинішнього Єрусалима), він розклав багаття. Ісаак сказав: «Отче мій! Ось вогонь і дрова, де ж агнець для всеспалення?» Авраам відповів: «Бог Сам собі приготує агнця, сину мій».

Зв’язавши Ісаака, Авраам поклав його на жертовник і простягнув руку з ножем, щоб заколоти його. Але почув голос Божий: «Аврааме! Не підіймай руки твоєї на отрока, бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога й не пожалів сина твого єдиного для Мене». Авраам розв’язав Ісаака й, побачивши барана, заплутаного в кущах, приніс його у всеспалення. І сказав Господь: «Клянуся Собою, що так як ти зробив це й не пожалів сина твого єдиного для Мене, то Я благословлю тебе, й благословляться в насінні твоєму всі народи землі за те, що ти послухався голосу Мого».

Згодом померла Сарра, і Авраам узяв нову дружину Хеттуру, від якої мав ще шістьох синів. Проживши сто сімдесят п’ять років, Авраам мирно віддав дух свій Господу Богу. Від нього, як родоначальника народу Юдейського, походить по плоті Сам Христос, і всі істинно віруючі у Христа називаються синами Авраама.