Бландина і мученик Понтік Ліонські

Мучеництво сорока трьох людей за Христа в Ліоні відбулося в 177 році. У цьому ж році церкви Ліона і Вієнни склали лист про стійке сповідування віри галльськими християнами, який є першим документальним свідченням про християнство на території сучасної Франції. Лист описує гоніння на християн Галлії за часів правління імператора Марка Аврелія, коли язичники не пускали християн у свої домівки та на ринки, а чернь била їх на вулицях. Християн допитували та ув'язнювали. Серед них були як готові до мучеництва, так і ті, хто злякався. Мученики зазнавали страшних тортур, але їхня стійкість залишала мучителів безсилими. Єпископ Ліонський Пофін, незважаючи на свій вік, також з'явився до судді і був ув'язнений, де незабаром помер. Сповідники були кинути в амфітеатр до звірів, але багато з них, включаючи Матура і Санкта, витримали жорстокі муки. Свята Бландина, після багатьох тортур, також померла, страждаючи більше за всіх. Язичники знущалися з мертвих тіл мучеників, кидаючи їх собакам і спалюючи, щоб знищити сліди. Ліонські мученики, які витримали численні тортури, не вважали себе мучениками, а лише сповідниками, і молилися за своїх катів, просячи про дарування їм віри і життя у Христі.