Бранко Добросавлевич, пресвітер

Священномученик Бранко Добросавлевич народився в 1886 році в містечку Скрад. Здобув освіту в Сремсько-Карловацькій духовній семінарії. У 1909 році був висвячений на священика і служив у декількох парафіях Горнокарловацької єпархії (Бувача, Радовиця і Велюн) . Ревне служіння отця Бранка було відзначено орденом святого Сави і орденом Корони Югославії V ступеня. 6 травня 1941 року його заарештували. Цього дня усташ Іван Шайфор, вчитель з Велюна, з каральним загоном розпочав свою криваву справу у Велюні, Цвіяновичах і Полоє. Тоді разом із протоієреєм Бранко, його сином Небойшею і священиком Димитрієм Скорупаном із Цвіянович Брда було заарештовано ще 500 православних сербів. Спочатку їх кинули в жандармську в'язницю, де піддали страшним тортурам. Особливо жорстоко катували сина отця Бранко, Небойшу. Карателі змусили отця Бранко заживо відспівувати свого сина. Наступного дня всіх мучеників було звірячо вбито в лісі Кестеновац. У 1946 році святі останки перенесли до Велюна і поховали в братській могилі. У 2000 році мученики були урочисто прославленими Сербською Православною Церквою.