Даміан (Воскресенський), Курський, архієпископ

Архієпископ Курський Даміан, у миру Дмитро Григорович Воскресенський, народився в с. Брусове Фатезького повіту Курської губернії 23 жовтня 1873 року в родині священика. Він закінчив Курське духовне училище, потім духовну семінарію в 1894 р., після чого служив псаломщиком у м. Путивлі, а потім настоятелем церкви в с. Миколаївці Путивльського повіту. Тут у нього народилися один за одним два сини: Михайло та Андріан. Але незабаром він втратив дружину, Молитви повернули о. Дмитру сили, і він вступив на навчання до Санкт-Петербурзької Духовної академії, одночасно навчався й в Археологічному інституті. 27 листопаду 1904 року, у день святкування ікони Курської Корінної «Знамення», він був пострижений у чернецтво з ім’ям Даміан. У 1905 р. за­вер­шив навчання в Ака­де­мії і незабаром повер­нувся до Кур­ської гу­бер­нії, ставши наглядачем Ста­ро­ос­коль­ського, а потім Обоянського духовних училищ. З 1911 року — ректор Смоленської духовної семінарії, возведений у сан архімандрита. У липні 1918 року архімандрита Даміана висвятили на єпископа Переяславського. Це була перша архієрейська хіротонія з благословення Патріарха Тихона. Владика Даміан не міг залишатися байдужим до гонінь на Церкву, що почалися з перших днів радянської влади, розправам над священиками, закриттю храмів, оскверненню святих мощей. Він відкрито виступав на підтримку Патріарха Тихона та Матері-Церкви. Це не залишилося непоміченим владою. У вересні Володимирський ревтрибунал засудив його до позбавлення волі на весь час громадянської війни за зберігання "контрреволюційної літератури та рукописів...". Незабаром його заарештували за опір вилученню церковного майна, а 23 лютого 1923 року вислали на 2 роки до Туркестану. Повернувшись із заслання, послідовно обіймав Володимирську, Полтавську та Курську архієрейські кафедри. Будучи Курським Преосвященним, владика Даміан був возведений у сан архієпископа. У Центрально-Чорноземній області владика Даміан організував розгалужену мережу громадсько релігійної організації «Захисники Церкви», яка вела боротьбу з насильством радянської влади проти Церкви. Багато священиків брали участь у діяльності цієї організації, в якій налічувалося понад 250 осіб. 26 грудня 1932 року архієпископ Даміан був засуджений разом із групою своїх прихильників і засуджений до розстрілу, заміненому засланням на 10 років у Соловки. Звідти він уже не повернувся, а 3 листопада 1937 року був розстріляний. У 1998 р. відбулася конференція, яка згодом переросла в Даміановські читання. У 2000 році на Ювілейному Архієрейському Соборі Православної Церкви архієпископ Курський Даміан був причислений до лику святих.