Давид Афонський, Солунський

Давид Афонський народився в Кидонії (тепер Айвалык, Туреччина) і прийняв чернечий постриг у скиті святого Анни на Афоні. За благословенням отців скиту зібрав пожертвування в Смірні для відновлення згорілих храмів Преображення Господнього та Пресвятої Богородиці. Бажаючи постраждати за Христа, вирушив до Магнісії, де публічно сповідував православну віру, за що був підданий бичуванню, поранений у голову і вигнаний з міста. Повернувшись на Афон, отримав благословення на мученицький подвиг від митрополита Панкратія Христопольського. У Фессалоніках намагався повернути в лоно Церкви монаха, який прийняв іслам, за що був схоплений турками і засуджений до повішення. Мученицьки загинув 26 червня 1813 року. Відомості про святого відсутні в “Новому Мартирологіоні” та інших агіографічних джерелах. Оповідання про його мученицький подвиг було знайдено в скиті святого Анни і видано в 1929 році, потім літературно оброблено і включено до “Великого Синаксарю.”