Донська ікона Божої Матері
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Донська ікона була написана Феофаном Греком. У день Куликовської битви (8 вересня 1380 року, на свято Різдва Пресвятої Богородиці) вона перебувала серед руського війська, подаючи йому допомогу, а після перемоги була подарована донськими козаками великому князю Димитрію Донському (1363–1389), який переніс її до Москви. Спершу ікона знаходилася в Успенському соборі Кремля, а потім у Благовіщенському. Нині вона зберігається в Державній Третьяковській галереї. На згадку про перемогу на берегах Дону вона отримала назву Донська.
У 1591 році кримський царевич Нурадін і його брат Мурат-Гірей із численним військом вторглися в Росію й, підійшовши до Москви, розташувалися на Воробйових горах. Для захисту від ворогів навколо Москви було здійснено хресний хід із Донською іконою. У день битви вона перебувала в похідній церкві серед воїнських рядів і звернула татар у втечу. На знак вдячності Пресвятій Богородиці за Її милість у 1592 році на тому місці, де стояла ікона серед воїнів, було засновано Донський монастир. Там поставили чудотворну ікону й установили святкування 19 серпня. За традицією, у малому соборі на честь Донської ікони раз на чотири роки Святіший Патріарх Московський і всієї Русі звершує чин варіння святого мира.