Фаддей

Апостол Фаддей від 70, за походженням єврей, народився в сирійському місті Едессе. (Святого апостола від 70-ти Фаддея слід відрізняти від апостола з числа 12-ти Юди, прозваного Фаддеєм чи Леввеєм. – Пам'ять 19 червня). Прийшовши до Єрусалиму на свято, він почув проповідь святого Іоанна Предтечі і, прийнявши від нього Хрещення в Йордані, залишився в Палестині. Побачивши Спасителя, він став Його учнем, і був обраний Господом серед тих 70-ти учнів, яких Він послав по двох на проповідь у міста та місцевості, які Сам мав намір відвідати (Лк. 10, 1). Після Вознесіння Спасителя на Небо апостол Фадей благовістив у Сирії та Месопотамії. Він прийшов із проповіддю Євангелія в Едесу і звернув до Христа князя Авгаря, народ та жерців. Проповідь свою він стверджував багатьма чудесами (про які Авгар писав ассірійському цареві Нарсесу); поставив священиків та влаштував Єдеську Церкву. Князь Авгар хотів нагородити апостола Фаддея багатими дарами, але той відмовився і пішов із проповіддю до інших міст, звертаючи багатьох язичників у християнську віру. Дійшовши з проповіддю до фінікійського міста Віріта (Бейрута), він заснував там Церкву і в тому самому місті мирно помер 44-го року. (Це місце кончини вказується в слов'янській мінеї; за іншими джерелами він помер в Едесі; за давнім вірменським переказом, апостол Фаддей після різних мук був усічений мечем 21 грудня в Артазькій області в 50 році).