Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.

Феодор

Феодор

Студує прп., сповідник, ігумен

Запалити свічку
Рекомендована сума: грн
Зараз горять свічки

Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.

Подати записку
Добавити з Пом'яника (після реєстрації)
Орієнтовна сума: грн Сума буде розраховуватися при оформленні замовлення

Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.

Дні пам'яті:
24 листопада , 8 лютого 11 листопада , 26 січня

Преподобний Феодор Студит народився 758 року в Константинополі й отримав широке та різнобічне освіту. Глибоко вивчивши Святе Письмо, преподобний Феодор успішно протистояв єретикам‑іконоборцям у диспутах про православну віру. Прийнявши чернецтво, він подвизався в обителі Сакудіон, заснованій його дядьком Платоном біля гори Олімп у Віфінії, де згодом став настоятелем і подавав високий приклад доброчесності.

У 796 році за ревність у збереженні церковних правил і викриття беззаконня імператора Константина VI Багрянородного преподобний після жорстоких мук був засланий у Солунь.

За правління імператриці Ірини преподобного повернули із заслання й доручили йому управління запустілим Студійським монастирем. Незабаром у ньому зібралося до тисячі іноків. Для впорядкування монастирського життя преподобний Феодор уклав знаменитий Студійський устав, який згодом (близько 1065 р.) був прийнятий преподобним Феодосієм у Києво‑Печерському монастирі й поширився по всіх руських обителях.

Перу святого належать численні душекорисні твори, похвальні слова на Господські й Богородичні свята, багато канонів і трипіснців.

За імператорів Никифора I (802–811) та Льва Вірменина (813–820) преподобний Феодор багато постраждав за іконопочитання: був ув’язнений спочатку в Іллірії, у фортеці Метопа, а потім в Анатолії, у Боніті. Після смерті Льва Вірменина він був звільнений і оселився в Херсонесі (Віфінія).

Попри тяжку хворобу, преподобний щоденно звершував Божественну літургію та повчав братію. Тут він мирно упокоївся 826 року. У той самий час преподобному Іларіону Далматському було відкрито його блаженну кончину: він побачив небесне світло, почув ангельський спів і голос: «Це душа преподобного Феодора, що постраждав до крові за святі ікони, відходить до Господа».

У 845 році мощі преподобного Феодора були перенесені до Студійського монастиря. Його брат, преподобний Іосиф, єпископ Солунський, також постраждав від іконоборців і упокоївся 830 року в тому ж монастирі, де й спочивають його мощі.

Преподобний Феодор як за життя, так і після смерті звершив багато чудес. Ті, хто призивав його ім’я, визволялися від пожеж, від нападів диких звірів, отримували зцілення від різних недуг.