Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.

Феодор

Феодор

Студує прп., сповідник, ігумен

Запалити свічку
Рекомендована сума: грн
Зараз горять свічки

Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.

Подати записку
Добавити з Пом'яника (після реєстрації)
Орієнтовна сума: грн Сума буде розраховуватися при оформленні замовлення

Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.

Дні пам'яті:
24 листопада , 8 лютого 11 листопада , 26 січня

Преподобний Феодор Студит народився 758 року в Константинополі й отримав широке та різнобічне освіту. Глибоко вивчивши Святе Письмо, преподобний Феодор успішно протистояв єретикам‑іконоборцям у диспутах про православну віру. Прийнявши чернецтво, він подвизався в обителі Сакудіон, заснованій його дядьком Платоном біля гори Олімп у Віфінії, де згодом став настоятелем і подавав високий приклад доброчесності.

У 796 році за ревність у збереженні церковних правил і викриття беззаконня імператора Константина VI Багрянородного преподобний після жорстоких мук був засланий у Солунь.

За правління імператриці Ірини преподобного повернули із заслання й доручили йому управління запустілим Студійським монастирем. Незабаром у ньому зібралося до тисячі іноків. Для впорядкування монастирського життя преподобний Феодор уклав знаменитий Студійський устав, який згодом (близько 1065 р.) був прийнятий преподобним Феодосієм у Києво‑Печерському монастирі й поширився по всіх руських обителях.

Перу святого належать численні душекорисні твори, похвальні слова на Господські й Богородичні свята, багато канонів і трипіснців.

За імператорів Никифора I (802–811) та Льва Вірменина (813–820) преподобний Феодор багато постраждав за іконопочитання: був ув’язнений спочатку в Іллірії, у фортеці Метопа, а потім в Анатолії, у Боніті. Після смерті Льва Вірменина він був звільнений і оселився в Херсонесі (Віфінія).

Попри тяжку хворобу, преподобний щоденно звершував Божественну літургію та повчав братію. Тут він мирно упокоївся 826 року. У той самий час преподобному Іларіону Далматському було відкрито його блаженну кончину: він побачив небесне світло, почув ангельський спів і голос: «Це душа преподобного Феодора, що постраждав до крові за святі ікони, відходить до Господа».

У 845 році мощі преподобного Феодора були перенесені до Студійського монастиря. Його брат, преподобний Іосиф, єпископ Солунський, також постраждав від іконоборців і упокоївся 830 року в тому ж монастирі, де й спочивають його мощі.

Преподобний Феодор як за життя, так і після смерті звершив багато чудес. Ті, хто призивав його ім’я, визволялися від пожеж, від нападів диких звірів, отримували зцілення від різних недуг.

Феодор Студит прп., исповедник, игумен: Преподобный Феодор Студит, исповедник


Прп. Феодор Студит

Родился в 758 г. в Константинополе и получил широкое и разностороннее образование. Глубоко изучив Св. Писание, святой Феодор успешно противостоял еретикам-иконоборцам в диспутах о православной вере. Приняв иночество, подвизался в устроенной его дядей Платоном, обители Сакудион (недалеко от горы Олимп в Вифинии), в которой позже стал настоятелем, подавая своей жизнью высокий пример добродетели. В 796 г. за ревность о хранении церковных правил и обличение беззакония императора Константина VI Багрянородного после жестоких мучений был сослан в заточение в г. Солунь.

В царствование императрицы Ирины преподобный был возвращен из ссылки и получил в управление запустевший Студийский монастырь Скоро в обители собралось до тысячи иноков. Для управления монастырем преподобный Феодор составил общежительный устав монашеской жизни, получивший название Студийского, а блаженный настоятель — наименование Студита (ок. 1065 г этот устав был принят преподобным Феодосием в Печерском монастыре и отсюда распространился по всем русским обителям). Перу преподобного также принадлежит немало душеполезных книг, похвальные слова на Господские и Богородичные праздники, многие каноны и трипеснцы.

При императорах Никифоре I (802-811 гг.) и Льве Армянине (813-820 гг.) св. Феодор много пострадал за иконопочитание и претерпел заточение сначала в Иллирии, в крепости Метопа, а затем в Анатолии, в Боните. После смерти Льва Армянина преподобный Феодор, освобожденный из заточения, поселился в г. Херсонесе (Вифиния).

Несмотря на тяжелый недуг, он ежедневно совершал Божественную литургию и поучал братию. Здесь он мирно скончался в 826 г. В тот же час преподобному Иллариону Далматскому (память 6/19 июня) была открыта Господом блаженная кончина угодника Божия. Он увидел, как воссиял свет небесный, послышалось ангельское пение и голос: «Это душа преподобного Феодора, пострадавшего даже до крови за святые иконы, отходит ко Господу».

В 845 г. мощи преподобного Феодора были перенесены в Студийский монастырь. Его брат, преподобный Иосиф, епископ Солунский тоже пострадал от иконоборцев, и скончался в 830 г. в Студийском монастыре, где почивают и мощи его.

Преподобный Феодор как при жизни, так и по кончине совершил много чудес. Призывающие имя его избавлялись от пожаров, от нападения диких зверей, получали исцеление недугов.