Феодосій
Печерський
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Один із родоначальників чернецтва на Русі (XI ст.), учень преподобного Антонія. Ставши ігуменом Києво-Печерського монастиря, він уперше запровадив там строгий спільножитний Студійський устав. Відзначався неймовірним смиренням: носив старий одяг, рубав дрова, молов борошно нарівні з усіма братами, а також заснував поруч із Лаврою притулок для калік і жебраків.
Преподобний Феодосій Печерський
Преподобний Феодосій Печерський, засновник общежительного монастирського уставу і родоначальник чернецтва на Русі, народився у Василеві, неподалік від Києва. З юних літ він мав непереборний потяг до подвижницького життя: не любив дитячих забав, постійно ходив до церкви, сам благав батьків віддати його на навчання читанню священних книг. Завдяки здібностям і старанності швидко навчився читати, дивуючи всіх розумом.
У 14 років він осиротів по батькові й залишився під наглядом матері — суворої, але люблячої жінки. Вона карала його за прагнення до подвижництва, проте Феодосій твердо стояв на своєму. У 24 роки він таємно залишив дім і, за благословенням преподобного Антонія, прийняв постриг у Києво‑Печерському монастирі з ім’ям Феодосій.
Через чотири роки мати знайшла його й просила повернутися, але він переконав її залишитися в Києві й прийняти чернецтво в обителі святителя Миколая на Аскольдовій могилі.
Подвижницьке життя
Феодосій трудився більше за інших: носив воду, рубав дрова, молов зерно й розносив муку братії. У спеку він віддавав своє тіло комарам і мошкам, терплячи біль, але не припиняючи рукоділля й псалмоспівів. У храмі стояв нерухомо до кінця служби, слухав читання з особливою увагою.
У 1054 році був рукоположений у сан ієромонаха, а в 1057 році обраний ігуменом. Він збудував нову церкву й келії, ввів Студійський устав, списаний у Константинополі. Як ігумен, продовжував виконувати найважчі послухи, харчувався лише сухим хлібом і вареною зеленню без олії, ночі проводив у молитві.
Під час Великого посту усамітнювався в печері біля монастиря. Його одягом була груба власяниця. Він не боявся викривати сильних світу цього, заступався за незаконно засуджених, дбав про бідних, збудував для них у монастирі двір, де кожен міг отримати їжу й притулок.
Кінець життя і прославлення
Преподобний Феодосій мирно відійшов до Господа у 1074 році, був похований у печері, яку сам викопав. У 1091 році його мощі були знайдені нетлінними. До лику святих він був причислений у 1108 році.
До нас дійшли його твори: 6 поучень, 2 послання до князя Ізяслава та молитва за всіх християн. Житіє преподобного склав його учень — преподобний Нестор Літописець — через трохи більше ніж 30 років після кончини.