Ферапонт
Білозерський, Можайський, Лужецький архімандрит
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
У світі дворянин Феодор Поскочин, народився 1337 р. у м. Волоколамську. Сорока років, без попереднього випробування, преподобним Феодором (племінником преподобного Сергія Радонезького, згодом архієпископом Ростовським) був пострижений у Московському Симоновому монастирі, де поєднався союзом дружби з преподобним Кирилом Білозерським (пам'ять 9/22 червня). Тут вони разом проходили подвиг порятунку в постництві та молитвах і слухали духовні настанови преподобного Сергія Радонезького, який відвідував їхню обитель.
Виконуючи монастирський послух, преподобний Ферапонт побував у Білозерському краї, що дуже полюбився преподобному. Після повернення святого до монастиря, отримавши благословення ігумена, обидва друзі вирушили на Білоозеро. Деякий час вони жили разом, а потім за взаємною згодою Ферапонт перейшов на нове місце подвигів, за 15 верст від Кириллова, між двома озерами: Бородавським і Павським, де став жити самітником, терплячи багато поневірянь і не раз наражаючись на напади розбійників.
З плином часу до нього зібралися любителі безмовності, і в 1398 р. преподобний Ферапонт заснував монастир, але від сану ігумена по смиренності відмовився. У 1408 р. за бажанням московського князя Андрія Димитрієвича, що глибоко шанував преподобного, святий подвижник заснував на території Лужки, поблизу Можайська, інший монастир на честь Різдва Богородиці, в якому був зведений у сан архімандрита. Проживши в обителі 18 років, преподобний Ферапонт зі світом спочив про Господа 27 травня 1426 р., у віці 90 років.
У 1514 р. були знайдені нетлінні мощі святого, які прославилися численними чудотвореннями.
Преподобний Ферапонт Білозерський (Можайський), Лужецький чудотворець
У миру Феодор Поскочин, народився у 1337 році в місті Волоколамську в дворянській родині. З дитинства виховувався у глибокій вірі та благочесті. У сорок років без попереднього випробування був пострижений у Московському Симоновому монастирі преподобним Феодором, племінником преподобного Сергія Радонезького.
У монастирі він зблизився з преподобним Кирилом Білозерським, разом вони проходили подвиг посту й молитви та слухали духовні настанови преподобного Сергія. Виконуючи послух, Ферапонт побував у Білозерському краї й вирішив залишитися там для подвигів.
Заснування монастирів
- Спершу він подвизався відлюдником між озерами Бородавським і Павським, терпів нестатки й напади розбійників.
- Згодом до нього приєдналися іноки, і в 1398 році він заснував монастир із храмом на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
- У 1408 році, за проханням князя Андрія Димитровича Можайського, преподобний заснував другу обитель у Лужках біля Можайська, також із храмом Різдва Богородиці.
- За благословенням митрополита Фотія він був возведений у сан архімандрита.
Преподобний прожив у новій обителі 18 років і мирно спочив у Господі 27 травня 1426 року.
Прославлення
- У 1514 році були знайдені його нетлінні мощі, що прославилися численними чудесами.
- На Московському Соборі 1547 року преподобний Ферапонт був канонізований.
- Пам’ять святого відзначається 27 травня (преставлення) та 27 грудня (обретення мощей).
Спадщина
Ферапонтов монастир зберіг унікальні фрески іконописця Діонісія (1500–1501), присвячені Похвалі Пресвятої Богородиці. Вони дійшли до нашого часу й є видатним пам’ятником російського церковного мистецтва та світової монументальної живопису.