Галактіон (Урбанович-Новіков), ієромонах

Преподобний мученик Галактіон (в миру Григорій Станіславович Урбанович-Новиков) народився 11 березня 1870 року в селі Пудино Лідського повіту Віленської губернії в селянській родині. 20 червня 1900 року вступив до Спасо-Преображенського Валаамського чоловічого монастиря. 1 березня 1908 року пострижений у монашество. 24 березня 1911 року рукоположений у диякона, а 24 грудня 1915 року – у священика. Служив у монастирі і після Жовтневої революції – економом на Валаамському подвір'ї в Москві. З 1925 року служив при церкві Ржевської Ікони Божої Матері в Москві. 29 червня 1927 року арештований за звинуваченням у шпигунстві та ув'язнений у Соловецький табір особливого призначення терміном на 5 років. Повернувшись у 1932 році, оселився в селі Верхній Посад Звенигородського району Московської області, де служив в одному з храмів району. 4 листопада 1936 року арештований за звинуваченням в антирадянській агітації. 20 січня 1937 року засуджений до 5 років заслання в Казахстан. У листопаді 1937 року знову арештований за звинуваченням в антирадянській агітації. 4 грудня 1937 року ієромонах Галактіон засуджений до розстрілу. Вирок виконано 19 грудня 1937 року. Похований у загальній безвісній могилі. Прославлений постановою Священного Синоду від 27 грудня 2000 року.