Юрій
Переможець вмч.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Великомученик Георгій народився 280 року в Каппадокії, у знатній родині язичника Геронтія та християнки Поліхронії. Мати виховала Георгія у християнській вірі. Одного разу, занедужавши на гарячку, Геронтій за порадою сина закликав ім’я Христа і зцілився.
З цієї миті він також став християнином і невдовзі сподобився прийняти муки та смерть за свою віру. Це сталося, коли Георгію було 10 років. Овдовіла Поліхронія переселилася із сином у Палестину, де була її батьківщина і багаті маєтки. Поступивши на військову службу, великомученик Георгій виділявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, воїнською поставою та красою.
Невдовзі досягнувши звання тисяцького, св. Георгій став улюбленцем імператора Діоклетіана. Діоклетіан був талановитим правителем, але фанатичним прихильником римських богів. Поставивши собі за мету відродити в Римській імперії язичництво, що занепадало, він увійшов в історію як один із найжорстокіших гонителів християн. Почувши одного разу на суді нелюдський вирок про винищення християн, св. Георгій запалав співчуттям до них. Передбачаючи, що на нього теж чекають страждання, Георгій роздав своє майно бідним, відпустив на волю своїх рабів, з’явився до Діоклетіана і, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості.
Промова св. Георгія була сповнена сильних і переконливих заперечень проти імператорського наказу переслідувати християн. Після безрезультатних умовлянь відректися від Христа імператор наказав піддати святого різним мукам. Св. Георгія ув’язнили, поклали спиною на землю, ноги закували в колодки, а на груди поклали важкий камінь. Але св. Георгій мужньо переносив страждання і прославляв Господа. Тоді мучителі Георгія почали вигадувати нові тортури. Вони били святого воловими жилами, колесували, кидали в негашене вапно, змушували бігти в чоботях із гострими цвяхами всередині. Святий мученик усе терпляче переносив.
Зрештою імператор наказав відтяти мечем голову святому. Так святий страждалець відійшов до Христа в Нікомидії 303 року. Великомученика Георгія за мужність і за духовну перемогу над мучителями, які не змогли змусити його відмовитися від християнства, а також за чудодійну допомогу людям у небезпеці називають ще Побідоносцем. Мощі святого Георгія Побідоносця поклали в палестинському місті Лідда, у храмі, що носить його ім’я, голову ж його зберігали в Римі, у храмі, також присвяченому йому. На іконах св. Георгій зображується сидячим на білому коні та списом, що вражає змія. Це зображення ґрунтується на переказі й стосується посмертних чудес святого великомученика Георгія.
Розповідають, що неподалік від місця, де народився св. Георгій, у місті Бейруті, в озері жив змій, який часто пожирав людей тієї місцевості. Що це був за звір — удав, крокодил чи велика ящірка — невідомо.
Забобонні люди тієї місцевості для втамування люті змія почали регулярно за жеребом віддавати йому на з’їдання юнака чи дівчину. Одного разу жереб випав на доньку правителя тієї місцевості. Її відвели до берега озера і прив’язали, де вона в жаху стала чекати появи змія. Коли ж звір почав наближатися до неї, раптом з’явився на білому коні світлий юнак, який списом вразив змія і врятував дівчину. Цей юнак був святий великомученик Георгій. Таким чудесним явленням він припинив знищення юнаків і дівчат у межах Бейрута і навернув до Христа жителів тієї країни, які до того були язичниками.
Святий великомученик Георгій, чудо про змія
Великомученик Георгій був сином багатих і благочестивих батьків, які виховали його в християнській вірі. Народився він у місті Бейрут (у давнину — Беліт), біля підніжжя Ліванських гір.
Ставши воїном, великомученик Георгій вирізнявся серед інших воїнів розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою поставою й красою. Досягнувши незабаром звання тисячоначальника, святий Георгій став улюбленцем імператора Діоклетіана. Той був талановитим правителем, але фанатичним прихильником римських богів і увійшов у історію як один із найжорстокіших гонителів християн.
Почутивши одного разу на суді нелюдський вирок про винищення християн, святий Георгій запалав співчуттям. Передбачаючи власні страждання, він роздав своє майно бідним, відпустив рабів і, явившись до Діоклетіана, відкрито визнав себе християнином, викривши його жорстокість і несправедливість.
Після численних мук імператор наказав відсікти святому голову мечем. Так святий страдник відійшов до Христа в Нікомидії у 303 році.
За мужність і духовну перемогу над мучителями, а також за чудесну допомогу людям у небезпеці великомученика Георгія називають Побідоносцем. Його мощі покладені в палестинському місті Лідда, у храмі, що носить його ім’я, а глава зберігалася в Римі.
На іконах святий Георгій зображається на білому коні, що копієм вражає змія. Це зображення ґрунтується на переказі про посмертне чудо святого.
Розповідають, що неподалік Бейрута в озері жив змій, який пожирав людей. Суеверні мешканці почали регулярно віддавати йому по жеребу юнака чи дівчину. Одного разу жереб випав на дочку правителя. Її прив’язали біля озера, де вона чекала змія.
Коли звір наблизився, раптом з’явився на білому коні світлий юнак, який копієм уразив змія й врятував дівчину. Цим юнаком був святий великомученик Георгій. Так він припинив загибель юнаків і дівчат у тих краях і навернув мешканців до Христа.
Це чудо, а також інші знамення, стали підставою для шанування святого Георгія як покровителя скотарства й захисника від хижих звірів.
У дореволюційний час у день пам’яті святого Георгія Побідоносця селяни вперше після зими виганяли худобу на пасовище, звершивши молебень святому з окропленням домів і тварин святою водою. Цей день у народі називають Юріїв день.
Святий Георгій — покровитель воїнства. Його образ на коні символізує перемогу над дияволом — «древнім змієм» (Одкр. 12:3; 20:2).