Ігнатій Марков

**Життєвий шлях і мучеництво святого Ігнатія (Маркова): історія нескореної віри** Святий новомученик Ігнатій (Ігнатій Артемійович Марков) народився 20 грудня 1876 року на хуторі Маріно, що належав до Володимирської губернії. Він походив із простої селянської родини Артемія Маркова. З юних років Ігнатій плекав у серці щиру та глибоку віру в Бога. Він був працьовитим господарем, заробляв на життя суто сільською працею, а духовну розраду знаходив у молитві, регулярно відвідуючи храм у сусідньому селі Махри. Життя мирного вірянина кардинально змінилося з приходом радянської влади: 6 квітня 1931 року його заарештували у місті Загорськ. Під час допитів Ігнатій Артемійович відкрито розповів про тиск, якого зазнав від тогочасного режиму. Радянська влада обклала його непосильним податком у розмірі 2 200 рублів. Через неможливість сплатити цю величезну суму в селянина конфіскували абсолютно все майно. Опинившись без засобів до існування, вірянин вирушив до Троїце-Сергієвої Лаври, щоб знайти духовну підтримку та помолитися. Попри всі біди, Ігнатій ніколи не нарікав на долю. Він лагідно приймав усі негаразди, вірячи, що все земне життя підпорядковане Святому Євангелію, а жорстока більшовицька влада послана людям Богом як покарання за гріхи. Особливо принциповою була позиція Ігнатія щодо колективізації. Чоловік категорично відмовлявся вступати до колгоспу, оскільки щиро вважав, що в таких об’єднаннях радянського типу людина позбавлена можливості вільно молитися Богові. За відданість своїм переконанням та безкомпромісну віру 6 червня 1931 року Колегія ОГПУ засудила селянина до найвищої міри покарання — розстрілу. Вирок виконали 10 червня 1931 року. Життя праведника обірвалося від кулі катів, а його тіло поховали у безіменній спільній могилі на Ваганківському кладовищі в Москві. Сьогодні постать святого Ігнатія є символом незламності духу та вірності своїм ідеалам до останнього подиху.