Ігнатій (Садковський), Скопинський, єпископ

Священномученик Ігнатій (у миру Садковський), єпископ Скопинський — видатний церковний діяч, чий життєвий шлях став символом незламної віри та мужності перед обличчям тоталітарного режиму. Майбутній владика народився 21 жовтня 1887 року в Москві у родині священника, що зумовило його подальше служіння Богові. У 1910 році він прийняв чернечий постриг із ім'ям Ігнатій, а вже у 1911 році був рукоположений в сан ієромонаха. Його архієрейське служіння розпочалося у 1920 році, коли він став єпископом Белевським. На цій посаді владика Ігнатій розпочав активну та безкомпромісну боротьбу з рухом обновленців, організувавши Белевську автокефалію для збереження канонічного православ'я. За свою відданість Церкві єпископ зазнав жорстоких репресій. З 1923 по 1926 рік він перебував в ув'язненні у сумнозвісному Соловецькому концтаборі. Після звільнення та повернення на Белевську кафедру радянська влада не залишила його у спокої — слідували нові неодноразові арешти. З 1933 року владика ніс служіння як єпископ Скопинський. Проте вже у 1936 році радянський режим засудив його до заслання в Архангельськ, де він проживав на Кегострові. Наступний удар тоталітарної машини відбувся у 1937 році: черговий арешт та суворий вирок — 10 років концтаборів. Серце новомученика зупинилося 9 лютого 1938 року в Кулойському ВТТ (виправно-трудовому таборі). Історична справедливість та чесне ім’я єпископа Ігнатія були відновлені під час хвиль реабілітації у 1958, 1989 та 1990 роках. У 2002 році його було офіційно причислено до Собору Новомучеників і Сповідників Російських. День пам'яті священномученика Ігнатія (Садковського) молитовно відзначається 27 січня (9 лютого за новим стилем).