Ігнатій Якимов, пресвітер

### Життєвий шлях та духовне служіння святого Ігнатія Святий Ігнатій народився 24 січня 1872 року в селі Морози Нолінського повіту, що належав до Вятської губернії. Його духовне покликання проявилося ще в юнацькі роки. Після завершення навчання в Нолінському духовному училищі у 1889 році, він розпочав свій шлях служіння як послушник у Слободському Хрестовоздвиженському монастирі. Прагнучи глибших знань, згодом він пройшов спеціальні курси для псаломщиків, організовані при Братстві святого Стефана у місті Перм. У 1891 році молодого служителя призначили псаломщиком до Святодимитрівської церкви в селі Ошиб. Згодом його перевели до Христорождественського храму в селі Рябки, а в 1896 році — до Богоявленської церкви в селі Юрлинське. Важливою віхою в його житті стало 6 червня 1899 року, коли відбулося його рукоположення в сан диякона. Одночасно з цим він почав викладати Слово Боже в Кукушкінській школі грамоти та активно долучився до громадської діяльності, ставши дієвим учасником місцевого комітету народної тверезості. ### Пастирське служіння в епоху великих змін Новий етап служіння розпочався 2 листопада 1903 року, коли отця Ігнатія висвятили на священника храму Різдва Христового в селі Чураки. Там він також обійняв посаду законовчителя в Чураковському земському училищі. Завдяки своїй мудрості та авторитету серед духовенства, у 1913 році він став духовником округу, а в 1916 році отримав призначення на посаду благочинного. Коли після зречення російського імператора країну охопив хаос революційних подій, отець Ігнатій не залишився осторонь суспільних проблем. Він відкрито виступив проти незаконного вирубування та грабунку державних лісів, послідовно захищаючи права скривджених селян. Священник закликав громаду до спокою, пропонуючи дочекатися законних рішень Установчих зборів. Проте заклики до порядку викликали незадоволення серед радикально налаштованої частини селян, які вирішили позбутися незручного пастиря. 17 вересня 1917 року відбувся селянський сход, на якому було ухвалено рішення про вигнання отця Ігнатія з села. У відповідь на це священник надав письмові пояснення, де відкрито вказав на конкретних недоброзичливців, які намагалися скомпрометувати його чесне ім'я через особисту неприязнь. ### Протистояння з більшовицькою владою та мученицька смерть З приходом до влади більшовиків у країні розпочалися жорстокі гоніння на церкву. 25 січня 1918 року єпископ Пермський Андронік звернувся до духовенства та мирян із посланням, у якому попереджав про небезпеку погромів і нападів на храми. Отець Ігнатій зачитав це звернення на загальних зборах парафіян і закликав людей згуртуватися навколо захисту своєї святині. Така принципова позиція священника викликала роздратування нової влади. 15 березня 1918 року голова Чураковського виконкому подав донос до Слідчої комісії, звинувативши отця Ігнатія в антирадянській та контрреволюційній діяльності. Вже 30 березня священника викликали на допит. Під час слідства він рішуче заперечував усі висунуті проти нього фальшиві звинувачення. Тоді його відпустили з-під варти, але репресивна машина не зупинилася. 24 липня 1918 року святого Ігнатія знову заарештували й без суду та слідства розстріляли, обірвавши життя відданого пастиря.