Інна, Пінна і Рима Новодунські

Святі мученики, які походили з далеких північних країн, були вірними послідовниками та учнями святого апостола Андрія. Завдяки своєму палкому проповідницькому служінню вони навернули до християнської віри чимало місцевих варварів. Ця праведна діяльність розлютила язичницького правителя. Християн схопили та привели на суд до володаря варварів, який спочатку намагався спокусити їх підкупами та щедрими обіцянками. Проте віра святих виявилася непохитною. Не зумівши зламати їхню волю підступністю, правитель прирік праведників на жорстокі катування. Страшну кару виконали лютої зими: мучеників прив'язали до дерев, що стояли посеред криги на замерзлій річці. Невдовзі лід почав ламатися, і крижана вода піднялася до самих ший святих. У цих страшних муках вони молитовно віддали свої душі Господу. Згодом місцеві християни таємно поховали тіла мучеників. Пізніше єпископ вийняв їхні святі останки з могили та з почестями переніс до своєї церкви. Минуло сім років, і святі мученики з’явилися єпископу у видінні, наказавши перенести їхні нетлінні мощі до місцевості під назвою Алікс, що в перекладі означає «сухий порт».