Ієрофей (Глазков), ієромонах

**Життєпис та мученицький шлях преподобного Ієрофея (Глазкова)** Преподобний Ієрофей, який у мирському житті звався Нікандром Арсентійовичем Глазковим, народився 27 жовтня 1889 року в селі Панкратово Вологодської губернії. Здобувши базову освіту в земській початковій школі, юнак уже у 19 років обрав шлях служіння Богові, приєднавшись до братії Троїцького Павло-Обнорського монастиря. У 1919 році він прийняв чернечий постриг з ім'ям Ієрофей, а вже наступного, 1920 року, був висвячений у сан ієродиякона. Прихід радянської влади приніс важкі випробування: варварське розорення та закриття рідної обителі стали для отця Ієрофея особистою трагедією, глибокий сум за якою він виливав у власних віршах. Після ліквідації монастиря він був рукоположений в ієромонаха та очолив парафію при цвинтарній церкві Введення Пресвятої Богородиці у місті Любим. Проте репресивна машина не оминула душпастиря — у 1930 році його заарештували та засудили до 5 років концтаборів. Попри важкі випробування, після звільнення він одразу повернувся до священицького служіння. Будучи істинним та ревним пастирем, отець Ієрофей відкрито виступав проти атеїстичного режиму та пророкував його неминуче падіння. Особливу увагу він приділяв духовному вихованню молоді, закликаючи парафіян гуртуватися довкола православного храму. За свою віддану працю на благо Церкви 4 березня 1936 року він був удостоєний високої нагороди — золотого наперсного хреста. Нова хвиля репресій наздогнала священика влітку 1937 року. 28 липня його заарештували вдруге, висунувши сфабриковане звинувачення у контрреволюційній діяльності. Під час жорстоких допитів отець Ієрофей проявив надзвичайну мужність і вірність, навідріз відмовившись давати будь-які свідчення проти знайомих священнослужителів. 19 серпня 1937 року трійка засудила його до смертної кари, а 4 вересня 1937 року вирок було виконано — преподобного розстріляли в Ярославлі.