Клеонік
Амасійський мч.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Святі мученики Євтропій, Клеоник і Василиск постраждали в місті Амасії Понтійській (Мала Азія) близько 308 року.
Брати Євтропій і Клеоник та племінник святого великомученика Феодора Тирона (пам'ять 17 лютого) Василиск були друзями. Після мученицької кончини святого Феодора вони перебували в ув'язненні і своєю проповіддю привели до християнської віри багатьох язичників, які були з ними в темниці.
Коли Публій, що катував святого Феодора, безславно загинув, уражений Божим гнівом, правителем Амасії Понтійської був призначений Аскліпіодот, який не поступався в жорстокості своєму попереднику. Дізнавшись, що друзі мученика Феодора Тирона все ще перебувають у темниці, правитель наказав привести їх до себе. Перед новим правителем святі Євтропій, Клеоник і Василиск так само твердо сповідали віру в Христа. Вони були нещадно побиті, так що тіла їхні перетворилися на суцільну рану. Під час катувань святий Євтропій голосно молився Спасителеві: «Дай, Господи, нам терпіння досконалого в ранах цих заради вінця мученицького, і прийди на допомогу нам, як до раба Твого Феодора прийшов Ти». У відповідь на благання святого мученикам з'явився Сам Господь з Ангелами і з ними святий великомученик Феодор Тирон, який сказав їм: «Ось на допомогу вашу Спаситель прийшов, щоб впевнені були ви у вічному житті».
Воїни та багато хто з людей, що стояли поблизу, також сподобилися бачити Спасителя. Вони стали просити Аскліпіодота припинити катування. Побачивши, що народ хвилюється і готовий увірувати в Істинного Бога, правитель звелів відвести мучеників. Потім правитель запросив святого Євтропія до себе на обід і запропонував йому привселюдно принести жертви язичницьким богам, а в душі залишатися християнином.
Але Євтропій відкинув цю пропозицію. Наступного дня мучеників привели до язичницького храму, щоб насильно змусити їх принести жертви. Тоді Євтропій став просити Спасителя: «Господи, будь з нами, а все язичницьке біснування винищи. Дай, щоб на місці цьому християни Безкровні Жертви приносили Тобі, Істинному Богу». Тільки-но прозвучало останнє слово молитви, як почався землетрус, стали руйнуватися стіни храму, а з ними розбилося і зображення богині Артеміди. Усі кинулися з храму, щоб не загинути серед руїн. Серед шуму землетрусу пролунав згори голос: «Молитва ваша почута, і на цьому місці буде дім для молитви християн».
Коли скінчився землетрус, правитель Аскліпіодот, що ледь оговтався від страху, наказав вбити в землю високі дерев'яні кілки, прив'язати до них мучеників і поливати киплячою смолою. Святі стали молитися Богу, а Євтропій вигукнув, звертаючись до мучителів: «Нехай наверне Господь діло ваше проти вас!» І смола стала обтікати тіла мучеників, мов вода мармур, і обпікати мучителів. Ті, хто бачив це, прийшли в жах, а правитель в оскаженінні наказав рвати тіла святих залізними гаками і ятрити їхні рани гірчицею, змішаною з сіллю та оцтом. Святі і ці муки перенесли з дивовижною твердістю.
Останню ніч перед стратою мученики провели в молитві, і знову Господь з'явився їм і зміцнював їх.
Вранці 3 березня святі Євтропій і Клеоник були розіп'яті, а Василиск залишений в ув'язненні.
22 травня в місті Команах стратили святого Василиска. Його обезголовили, а тіло кинули в річку. Однак християни знайшли його останки і поховали їх на зораному полі. Пізніше в Команах була споруджена церква в ім'я святого Василиска.
Святі мученики Євтропій, Клеонік і Василіск
Святі мученики Євтропій, Клеонік і Василіск постраждали в місті Амасії Понтійської (Мала Азія) близько 308 року.
Брати Євтропій і Клеонік, а також племінник святого великомученика Феодора Тирона (пам’ять 17 лютого) Василіск були друзями. Після мученицької кончини святого Феодора вони перебували у в’язниці й своєю проповіддю привели до християнської віри багатьох язичників, що були з ними в темниці.
Коли мучителя святого Феодора Публія спіткала безславна смерть від Божого гніву, правителем Амасії Понтійської був призначений Аскліпіодот, який не поступався жорстокістю своєму попередникові. Довідавшись, що друзі мученика Феодора Тирона досі перебувають у темниці, правитель наказав привести їх до себе. Перед новим правителем святі Євтропій, Клеонік і Василіск так само твердо сповідували віру у Христа. Їх безжально били, так що тіла їх перетворилися на суцільну рану.
Під час мук святий Євтропій голосно молився Спасителю: «Дай, Господи, нам терпіння досконале в цих ранах заради вінця мученицького, і прийди на допомогу до нас, як до раба Твого Феодора прийшов єси».
У відповідь на молитву святим мученикам явився Сам Господь з Ангелами і з ними святий великомученик Феодор Тирон, який сказав: «Ось на допомогу вашу Спаситель прийшов, щоб ви були відомі про вічне життя».
Воїни й багато хто з присутніх також сподобилися бачити Спасителя. Вони стали просити Аскліпіодота припинити муки. Побачивши, що народ хвилюється й готовий увірувати в Істинного Бога, правитель наказав відвести мучеників.
Потім він запросив святого Євтропія до себе на обід і запропонував йому прилюдно принести жертви язичницьким богам, а в душі залишатися християнином. Але Євтропій відкинув цю пропозицію. Наступного дня мучеників привели до язичницького храму, щоб насильно змусити їх принести жертви. Тоді Євтропій став молитися: «Господи, будь із нами, а все язичницьке біснування знищ. Дай, щоб на цьому місці християни принесли Тобі, Істинному Богові, Безкровні Жертви».
Лише пролунало останнє слово молитви, як почалося землетрусіння, стали руйнуватися стіни храму, а з ними розбилося й зображення богині Артеміди. Усі кинулися з храму, щоб не загинути серед руїн. Серед шуму землетрусу пролунав згори голос: «Молитва ваша почута, і на цьому місці буде дім для молитви християн».
Коли землетрус закінчився, правитель Аскліпіодот наказав вкопати у землю високі дерев’яні кілки, прив’язати до них мучеників і поливати киплячою смолою. Святі стали молитися Богові, а Євтропій вигукнув, звертаючись до мучителів: «Нехай Господь оберне вашу справу проти вас!»
І смола почала обтікати тіла мучеників, як вода мармур, і обпалювати мучителів. Побачивши це, люди прийшли в жах, а правитель у люті наказав шматувати тіла святих залізними гачками й уражати їхні рани гірчицею, змішаною з сіллю та оцтом. Святі й ці муки перенесли з дивовижною твердістю.
Останню ніч перед стратою мученики провели в молитві, і знову Господь явився їм і укріплював їх.
Вранці 3 березня святі Євтропій і Клеонік були розіп’яті, а Василіск залишений у в’язниці.
22 травня в місті Команах стратили святого Василіска. Його обезголовили, а тіло кинули в ріку. Однак християни знайшли його останки й поховали їх на зораному полі. Згодом у Команах було зведено церкву на честь святого Василіска.