Кіріакія
Кесарійська (Палестинська) мц.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Святі мучениці Калерія (Валерія), Кіріакія та Марія були мешканками Кесарії Палестинської за часів гонінь при Діоклетіані (284–305). Отримавши настанову в християнській вірі, вони залишили язичницький спосіб життя, пішли на самотнє місце і проводили життя в молитвах, просячи у Господа, щоб припинилися гоніння на християн і віра Христова засяяла б у всьому світі. Імператор змушував їх кланятися ідолам, але вони безстрашно сповідали віру в Христа.
За це вони були піддані тортурам і під час мук померли.
Свята мучениця Фотина, самарянка
Свята Фотина — та сама самарянка, з якою Господь бесідував біля колодязя Якова (Ін. 4, 5–42).
За часів імператора Нерона (54–68) вона жила в Карфагені зі своїм молодшим сином Іосією й безстрашно проповідувала Євангеліє. Старший син, Віктор, служив у римському війську й був призначений воєначальником в Атталії.
Чудо навернення Севастіана
Місцевий градоначальник Севастіан намагався схилити Віктора до відступництва, але сам осліп і, після триденного страждання, визнав істинність християнської віри. Він охрестився й прозрів, а разом із ним увірували й його слуги.
Господь явився мученикам і укріпив їх. Віктору дав нове ім’я — Фотин («Світозарний»).
Страждання у Римі
Нерон наказав привести християн до Риму. Їх катували: роздроблювали руки, осліплювали, кидали в темницю. Але мученики залишалися неушкодженими, а сама темниця перетворилася на світле місце молитви.
Фотина з п’ятьма сестрами — Анастасією, Фотою, Фотидою, Параскевою та Киріакією — була віддана під нагляд дочки Нерона Домніни, яку вона разом із рабинями навернула до Христа.
Жорстокі муки
- Мучеників розпинали вниз головою, били ременями, але Ангел Господній звільняв їх.
- Сестрам відрізали сосці, здирали шкіру; святу Фотиду розірвали між двома деревами.
- Інших обезголовили.
- Фотину кидали в колодязь, але вона залишалася живою.
Коли Нерон знову викликав її й вимагав поклонитися ідолам, вона плюнула йому в обличчя, сказавши: «Нечестивий сліпцю, безумний чоловіче! Хіба я відречуся від Владики мого Христа?».
Тоді її вдруге кинули в колодязь, де вона віддала душу Господу (бл. 66 р.).
Пам’ять
Свята мучениця Фотина — приклад непохитної віри й мужності. Вона, як самарянка, що першою прийняла благодать від Спасителя, завершила свій шлях мученицьким вінцем, засвідчивши Христа перед найжорстокішим гонителем.