Леонід Сальков

Мученик Леонід Васильович Сальков народився в 1886 році в селі Таганаш Таврійської губернії в благочестивій багатодітній купецькій родині. Закінчив Сімферопольську гімназію, фізико-математичний факультет Московського університету. Прослуживши рік в армії, демобілізувався в запас у званні прапорщика. У 1914 році він був призваний до діючої армії на румунський фронт. Незабаром його підвищили до підпоручника, а на початку 1917 року — до поручника. У липні 1917 року Леонід подав у відставку і перевівся до Одеси в резерв. Він став прихожанином храму святителя Миколая і Всіх Святих, що просяяли в землі Російській, який опікувався святий праведний Іона, Одеський чудотворець. Старець благословив Леоніда піти в Благовіщенський монастир. У квітні 1918 року монастир захоплюють німецькі війська, але Леоніду вдалося звільнитися. Він з благословення святого праведного Іони роздав все своє майно і почав мандрувати: Сухумі, Новий Афон, грузинські монастирі... Восени 1919 року Леонід відправився до Єрусалиму і Константинополя. Повернувшись, він пішов до Херсонеського монастиря. У травні 1923 року мандрівник Леонід виїхав на Кавказ, жив або в монастирях, або у благочестивих віруючих, які приймали мандрівників, допомагав їм по господарству, постійно перебував в Ісусовій молитві. У 1927 році Леоніда Васильовича заарештували за звинуваченням у шпигунстві на користь контрреволюційного духовенства і засудили до 3 років у Соловецькому концтаборі. У 1935 році його заарештували у Вологді за звинуваченням у контрреволюційній діяльності і засудили до 5 років у Карлазі. У 1937 році в таборі його знову заарештували. З матеріалів справи: «... проводив релігійні обряди, поширював серед ув'язнених написані ним молитви, говорив про швидке падіння радянської влади». Винним мандрівник Леонід себе не визнав, заявивши, що «він не негідник і не зрадник, і кров'ю інших людей собі свободи не купує». Трійкою НКВС був засуджений до розстрілу. Розстріляний 7 березня 1938 року. Місце поховання невідоме. Прилучений до лику святих новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви. Дні пам'яті: 2 грудня (19 листопада за ст. ст.), в Соборі новомучеників і сповідників Соловецьких і в Соборі новомучеників і сповідників Церкви Руської.