Лев (Єгоров), архімандрит

Преподобний Лев (Єгоров) народився в 1898 році в Новгородській губернії. Після смерті батьків його з двома братами виховав дядько, завідувач Олександро-Невським ринком у Санкт-Петербурзі. Лев закінчив історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету і вступив до Санкт-Петербурзької Духовної Академії, яку закінчив у 1918 році. Монаший постриг брати Єгорови прийняли разом у 1915 році, разом вони стали духовними синами ієросхимонаха Серафима (Муравйова), майбутнього Вирицького старця. До 1922 року вони також разом подвизалися в Олександро-Невській лаврі. Ієромонах Лев був одним з керівників Петроградських православних братств. У зв'язку з цим він був заарештований в 1922 році і відправлений на заслання. У 1924 році він повернувся до Ленінграда, був возведений у сан архімандрита і викладав у Богословсько-Пастирському училищі, а також займався справами Олександро-Невського братства. У 1926 році архімандрит Лев став настоятелем собору Феодорівської ікони Божої Матері  і залишався ним до 1932 року, викладав російську літературу на богословських курсах, здійснив понад 20 чернечих постригів, листувався з митрополитом Йосипом (Петровим), відстоюючи правильність церковної політики митрополита Сергія (Страгородського). У 1932 році було заарештовано понад 40 членів Олександро-Невського братства, серед них і отець Лев. Він отримав 10 років таборів, спочатку в Сиблазі, потім у Новокузнецьку, де був засуджений до збільшення терміну і поміщений у штрафний ізолятор. У 1937 році, в ході масових табірних зачисток, був засуджений до розстрілу. На останньому допиті він заявив, що не визнає себе винним і присвятив своє життя служінню Богу і пропаганді релігії.