Макарій Каневський, Пинський, Овруцький, Переяславський, ігумен

Святий Макарій народився в 1605 році в місті Овруч, на Волині, в знатній родині Токаревських. З 1614 по 1620 рік навчався при Успенському Овручському монастирі і став іноком цього монастиря. У 1625 році, з благословення архімандрита, перейшов у Куп'ятицький Пінський монастир. У 1630 році був рукоположений у сан ієродиякона, а в 1632 році – в сан ієромонаха. У 1638 році був призначений настоятелем Кам'янецького Воскресенського монастиря. З 1642 року керував братією Куп'ятицького монастиря, а з 1660 року – Успенського Овручського монастиря. Більше десяти років тривала боротьба з латинянами-поляками в Овручі. У 1671 році, після спустошення Овруча татарами, архімандрит Макарій покинув монастир і вирушив до Києво-Печерської Лаври. Пізніше був призначений настоятелем Канівського монастиря, де продовжував захищати православ'я. Помер мученицькою смертю 4 вересня 1678 року від турків, які напали на монастир. Святий Макарій зустрів ворогів з хрестом у руках. Турки повісили його за руки і за ноги між двома стовпами. Через два дні йому відрубали голову. Свідки його мученицької кончини внесли тіло в монастирський храм, де сховалися від ворогів. Турки спалили церкву з тими, хто в ній сховався. Коли жителі Каніва розбирали тіла загиблих, тільки тіло святого Макарія було знайдено в цілості, як би живе, і було поховано 8 вересня 1678 року під жертвенником у тому ж храмі.