Макарій
Олександрійський, Новий, Градський прп., ієромонах
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Прп. Макарій Олександрійський (також відомий як Макарій Молодший) — видатний єгипетський християнський чернець та ієромонах IV століття. Його пам'ять як «Олександрійського, Нового, Градського, ієромонаха» відзначається 1 лютого.
Народився в Олександрії, де в юності працював продавцем овочів.
У віці 14 років прийняв хрещення, а згодом долучився до пустельників, ставши учнем Антонія Великого.
Прізвисько «Градський»: Отримав його через те, що довгий час жив та подвизався в Олександрії, духовно окормляючи та наставляючи містян ще до того, як остаточно пішов у відлюдницьку пустелю.
Був висвячений у сан ієромонаха (пресвітера), після чого прославився даром зцілення та багатьма чудесами. Православна церква святкує пам'ять преподобного 1 лютого.
Преподобний Макарій Александрійський
Преподобний Макарій Александрійський був сучасником і другом преподобного Макарія Єгипетського (пам’ять 19 січня), народився 295 року, до сорока літ займався торгівлею, потім прийняв святе Хрещення й усамітнився в пустелю. Через кілька років подвижницького життя він був посвячений у сан пресвітера й поставлений настоятелем монастиря, названого «Келлії», в єгипетській пустелі між Нитрійською горою та скитом, у якому подвизалися в безмовності монахи-відлюдники, кожен окремо у своїй келії.
Святий Макарій Александрійський, подібно до Макарія Єгипетського, був великим подвижником і наставником монахів та звершив багато чудес. Довідавшись про якийсь особливий подвиг того чи іншого інока, він намагався наслідувати його в цьому подвизі. Так, почувши, що один інок уживає на день лише один фунт хліба, він починав їсти стільки ж і навіть менше. Бажаючи скоротити свій сон, він двадцять діб залишався під відкритим небом, терплячи спеку вдень і холод уночі. Одного разу святому Макарію принесли гроно винограду. Йому дуже хотілося з’їсти ягоди, але він переміг у собі це бажання й відіслав ягоди слабшому інокові. Той, бажаючи зберегти стриманість, послав ягоди іншому, цей — третьому і так далі. Зрештою виноградне гроно знову повернулося до преподобного Макарія. Подвижник здивувався стриманості своїх учнів і воздав славу Богові.
Одного разу святому прийшла гордовита думка — піти в Рим зціляти хворих. Борючись із цим спокусом, він насипав мішок піску, взвалив його на себе й довго ходив із цією ношею по пустелі, доки не виснажив своє тіло й горда думка не залишила його.
Подвижницьким життям, постом, відреченням від земного преподобний Макарій здобув дар чудотворення й прозріння сокровенних думок людей, сподобився багатьох чудесних видінь. Так, преподобному було дано бачити, як один із подвижників святої обителі — преподобний Марк — причащався Святих Таїн із рук Ангелів, а недбайливі браття отримували під час причастя замість Тіла Христового палаючі вуглини від ефіопів.