Марія (Лелянова), Гатчинська, монахиня

Преподобна мучениця Марія народилася в 1874 році в Санкт-Петербурзі в родині купця Олександра Івановича Лелянова. На хрещенні її нарекли Лідією. Батько помер, коли Лідії було три з половиною роки, і вона залишилася під опікою матері та старших братів. Лідія навчалася в жіночій гімназії, але захворіла на енцефаліт, що призвело до хвороби Паркінсона та інших недуг. У 1909 році сім'я переїхала до Гатчини, де Лідія, страждаючи від тяжких хвороб, навчилася невпинно молитися і набула дару духовного втішення. До неї приходили багато, включаючи священиків та архієреїв, за порадою та молитвою. У 1922 році в Гатчині, при великій кількості народу, архімандрит Макарій постриг її в мантію з ім'ям Марія. Вона щодня приймала безліч відвідувачів, допомагала нужденним і мала дар зцілення скорботних душ. 19 лютого 1932 року монахиню Марію заарештували. Під час арешту з нею жорстоко поводилися, але через хворобу її помістили в тюремну лікарню. 22 березня 1932 року її засудили до позбавлення права проживання в кількох областях на три роки. Монахиня Марія померла 17 квітня 1932 року в тюремній лікарні в Петрограді і була похована на Смоленському кладовищі. У 1981 році вона була канонізована серед Новомучеників і Сповідників Російських, а 17 липня 2006 року канонізована Руською православною церквою. 26 березня 2007 року її мощі були знайдені на Смоленському кладовищі і поміщені в Гатчинському Павловському соборі.