Марія

На березі Генісаретського озера, між містами Капернаумом і Тиверіадою, розташовувалося невелике місто Магдала. Там народилася й виросла жінка, ім’я якої навіки увійшло в євангельську історію.

Євангеліє не розповідає про її юність, але Передання говорить, що Марія була молода, красива й вела грішне життя. Господь вигнав із неї сім бісів, і від того часу вона почала нове життя, ставши вірною ученицею Спасителя.

Учениця Христа

Марія Магдалина йшла за Господом під час Його проповіді в Юдеї та Галілеї, служила Йому разом з іншими благочестивими жінками — Іоанною, Сусанною та іншими. Вона була поруч і тоді, коли Христос ніс Свій Хрест на Голгофу, і залишалася біля розп’ятого Господа разом із Богородицею та апостолом Іоанном, коли інші учні розбіглися.

Вона була присутня при похованні Христа, бачила, як Його тіло поклали в гробницю й завалили каменем.

Перша проповідниця Воскресіння

У перший день тижня Марія прийшла до гробу ще затемна. Вона побачила ангелів, а потім — Самого Воскреслого Господа. Спершу не впізнала Його, думаючи, що це садівник, але коли почула знайомий голос, вигукнула: «Раввуні!» — тобто Учитель.

Саме Марія Магдалина першою сповістила апостолам радісну вістку: «Я бачила Господа!» — ставши першою проповідницею Воскресіння.

Апостольське служіння

За Переданням, вона вирушила з проповіддю до Риму. Там явилася до імператора Тиверія, принесла йому червоне яйце зі словами: «Христос Воскрес!». Звідси походить звичай дарувати пасхальні яйця.

Вона проповідувала в Італії, а згодом переселилася до Ефесу, де поруч із апостолом Іоанном завершила своє земне життя.

Пам’ять і мощі

Її мощі у IX столітті були перенесені до Константинополя, а пізніше — до Риму, під вівтар Латеранського собору. Частина мощей знаходиться у Франції, біля Марселя, де споруджено величний храм на її честь.

Православна Церква шанує Марію Магдалину як рівноапостольну святу, яка першою засвідчила Воскресіння Христове.