Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Михайло

Михайло

Київський та всієї Русі митрополит

Запалити свічку
Рекомендована сума: грн
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.
Подати записку
Добавити з Пом'яника (після реєстрації)
Орієнтовна сума: грн Сума буде розраховуватися при оформленні замовлення
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.

Зараз горять свічки

Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.

Дні пам'яті:
27 березня 14 березня

Митрополит Михайло родом із Сирії. У 988 році, під час хрещення Володимирова, він був присланий до великого князя в Корсунь патріархом Царгородським Миколою Хрісовергом. З Корсуні прибув митрополит до Києва, разом із великим князем Володимиром.

Михайло був ревним розповсюджувачем християнства; проходячи великі країни, він насаджував насіння віри Христової. Митрополиту Михайлу приписують побудову Києво-Золотоверхо-Михайлівського монастиря, а ченцям, які прибули з ним із Царяграда, — заснування монастиря Києво-Межигірського. Михайло скрізь, де тільки міг будувати церкви, ставив священиків та дияконів і скидав ідолів.

Літописи кажуть, що народ, приліплений до стародавніх забобонів, не без скорботи дивився на скруху своїх ідолів, і коли бог їхній Перун кинутий був у Дніпро, то натовп, що біг за своїм ідолом, кричав у слід: Перуне, видибай! тобто випливай. Істукан, прагненням вод несомий, нібито підкоряючись голосу кричалих до нього, пристав до берега при тому місці, де після, в XI столітті, був побудований монастир і названий Видубицьким. 

Св.Михайло помер у Києві; мощі його спочивають у великій соборній Печерській церкві відкрито. У написі при раку його на ґратах зображено, що святитель цей представивсяя у 992 році, похований у Десятинній церкві; що за Печерського ігумена Феоктиста мощі його перенесені в Антонієву печеру; а за поданням архімандрита Романа Копи та за іменним указом 23 липня 1730 року, перенесені 1 жовтня того ж року у велику церкву (Печерську).

Молитви