Надія Аббакумова

Мучениця Надія Петрівна Аббакумова народилася в 1880 році в селі Міліно Коломенського повіту Московської губернії в сім'ї селян. У 1899 році вийшла заміж за Василя Аббакумова, селянина з села Мартинівське того ж повіту. Жила у чоловіка, у них народилося четверо дітей. Під час Громадянської війни Василь Сергійович загинув на фронті, і Надія Петрівна залишилася з дітьми одна. Вона була глибоко віруючою, активно відвідувала храм. У 1925 році Надія Петрівна була обрана до церковної ради, а з 1928 року — старостою храму Різдва Христового в селі Мартинівському. Надія Петрівна мала корову і коня, але в 1932 році їх відібрали за несплату податків; в 1933 і 1934 роках вона судом засуджувалася до штрафу за несплату податків. У 1936 році заарештували священика Петра Кедрова, який служив у Мартиновському. На запрошення Надії Петрівни священик сусіднього села протоієрей Петро Любимов став опікуватися двома парафіями, а вона сама допомагала захищати храм від закриття. 2 березня 1938 року Надія Петрівна і Петро Любимов були заарештовані і ув'язнені в місті Кашині. Її звинуватили в антирадянській агітації проти радянської влади і колгоспного ладу і засудили до розстрілу. Страчена Надія Петрівна 14 березня 1938 року і похована в безіменній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою. Зарахована до лику святих новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.