Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.

Микола

Микола

(Касаткін), Японський рівноапостольний, архієп.

Запалити свічку
Рекомендована сума: грн
Зараз горять свічки

Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.

Подати записку
Добавити з Пом'яника (після реєстрації)
Орієнтовна сума: грн Сума буде розраховуватися при оформленні замовлення

Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.

У світі Іван Дмитрович Касаткін, народився 1 серпня 1836 р. у селі Березі Смоленської губернії. Блискуче закінчивши Смоленську Духовну семінарію, 1857 р. він був прийнятий до Санкт-Петербурзької Духовної Академії. Закінчуючи академію, у ньому виявилося покликання Боже проповідувати православну віру в Японії. Подавши відповідне прохання, 24 червня 1860 р. Іоанн був пострижений у чернецтво з ім'ям Микола. У липні 1860 р. ієромонах Микола виїхав на місце свого служіння в Хокодаті.

Спочатку проповідь Євангелія в Японії здавалася зовсім немислимою. Вісім років пішло на те, щоб вивчити країну: народ, мову, звичаї та звичаї. У 1869 р. було прийнято рішення: «Утворити для проповіді між японськими язичниками слова Божого особливу Російську Духовну Місію», начальником якого було призначено зведений у сан архімандрита отець Миколай. У 1871 р. в Японії почалося гоніння на християн, і багато з них були піддані переслідуванням. У 1873 р., коли гоніння дещо зменшилися, архімандрит Миколай приступив до будівництва в Токіо церкви і потім — духовного училища. До 1874 р. при Місії в Токіо діяли чотири катехизаторські училища, семінарське, жіноче і причетницьке, а в Хокодаті два училища — для хлопчиків і дівчаток. У другій половині 1877 р. місією став регулярно видаватися журнал «Церковний Вісник». До 1878 р. у Японії налічувалося 4115 християн. Богослужіння в громадах та викладання проводилося рідною мовою. Почали видаватися духовно-моральні книги.

У 1880 р., 30 березня, у Троїцькому соборі Олександро-Невської лаври відбулася хіротонія архімандрита Миколи на єпископа Токійського. Святитель Миколай із ще більшою старанністю став продовжувати свої апостольські праці. Він завершив будівництво собору Воскресіння Христового в Токіо, а також взявся за новий переклад богослужбових книг, склав японською мовою Православний Богословський словник.

У період російсько-японської війни 1905 р. на частку святителя та його пастви випали важкі випробування, але він з честю переніс їх. Він допомагав російським військовополоненим у їхніх тяжких умовах. За ці подвижницькі праці святий був зведений у сан архієпископа.

У 1911 р., коли виповнилося півстоліття місіонерської роботи святителя Миколая, було вже 266 громад Японської Православної Церкви, до складу яких входило 33 017 православних мирян, 1 архієпископ, 1 єпископ, 35 ієреїв, 6 дияконів6, 14 проповідників-катехізаторів.

Сам святитель усім своїм життям являв приклад істинного духовного провідника, повністю відданого своєму служінню.

3 лютого 1912 р., на 76-му році життя, просвітитель Японії архієпископ Микола мирно відійшов до Господа. 10 квітня 1970 р. святитель Миколай за свої рівноапостольські праці у справі освіти японського народу був зарахований до лику святих. У Японії святитель Миколай шанується як великий праведник і особливий молитовник перед Господом.

Молитви