Ніл
Мироточивий, Афонський прп.
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Преподобномученик Ніл народився 4 травня 1871 року в селі Ольявидове Дмитрівського повіту Московської губернії в сім'ї селян Федора та Ганни Тютюкіних і в хрещенні був наречений Миколою. Закінчивши сільську школу, він вступив на фабрику Позднякова в місті Дмитрові спочатку учнем, а потім ткачем. Пізніше працював у Оріхово-Зуєві на ткацькій фабриці Зіміна. 1901 року він поїхав до Москви і став прислужувати в одній із церков.
Обравши чернечу дорогу, Микола 1904 року вступив до Йосифо-Волоколамського монастиря і через два роки був прийнятий туди послушником. В 1907 він був пострижений в мантію з ім'ям Ніл. У 1909 році монах Ніл був призначений на посаду економа, в 1910 році висвячений у сан ієродиякона, в 1913-му - призначений виконуючим посаду благочинного. У тому ж році він був висвячений на ієромонаха і затверджений на посаді благочинного[1].
Москва, Таганська в'язниця. 1938 рік
У 1920 році Йосифо-Волоколамський монастир було закрито. Перші роки після закриття обителі отець Ніл служив у храмах Волоколамського району, з 1925 року – у Богородиці-Різдвяному храмі у селі Тимошеве.
У 1931 році його було переведено до церкви Нерукотворного Спасу у селі Києво Дмитрівського району. До його приходу входили села Горки, Нестериха, Букіно, Сумарокове, Абакумове, Єрьоміно, а також селище при залізничній станції Лобня.
21 лютого 1938 року голова сільради склав для НКВС характеристику на священика, в якій писав: «Священик Ніл Федорович Тютюкін увесь час вів антирадянську роботу серед населення. Останнім часом розповідав, що колгоспи це стара кабала, як у поміщиків. Коли сільрада та партійний осередок почали проводити збори на тему антирелігійної пропаганди, то тут Тютюкін надіслав усю церковну раду відбирати підписи від населення, щоб не закривати церкву. Сільрада зі свого боку вважає, що в колгоспі день у день слабшає дисципліна завдяки керівництву Тютюкіна, а тому сільрада вважає, що її, як небезпечний елемент, необхідно ізолювати з території Києвської сільради»[2].
Цього ж дня НКВС відкрив «справу» проти священика. 28 лютого 1938 року ієромонаха Ніла заарештували за звинуваченням у контрреволюційній діяльності.
— На ґрунті чого ви серед колгоспників поширювали свій вплив із пропозицією масового виходу з колгоспів, казали, що все нароблене колгоспниками у них відберуть? — спитав слідчий.
— Серед колгоспників, а також серед віруючих я ніколи про вихід з колгоспів, а також про те, щоб колгоспники не працювали в колгоспах, не говорив, — відповів священик.
Слідчі влаштували очну ставку з одним із лжесвідків, але отець Ніл відвів усі звинувачення, що зводяться на нього. Не визнав себе винним і на всіх наступних допитах.
11 березня 1938 року трійка НКВС засудила його до розстрілу. Ієромонаха Ніла (Тютюкіна) було розстріляно 20 березня 1938 року і поховано в безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.
Ігумен Дамаскін (Орловський)
«Життя новомучеників та сповідників Російських ХХ століття. Березень».
Твер. 2006. С. 67-69
Примітки
[1] ЦІАМ. Ф. 1371, оп. 1, д. 77, арк. 13-14.
[2] ГАРФ. Ф. 10035, д. 23095, арк. 8.
Нил Мироточивый, Афонский прп.: Преподобный Нил Сорский
Прп. Нил Афонский
Преподобный Нил Сорский, великий подвижник Русской Церкви, происходил из рода бояр Майковых. Иночество принял в обители преподобного Кирилла Белозерского. Здесь он пользовался советами благочестивого старца Паисия Ярославова, впоследствии игумена Троице-Сергиевой Лавры. Преподобный много путешествовал по Востоку, изучая монашескую жизнь в Палестине и на Афоне. Возвратясь на Русь, он удалился на реку Сору в Вологодской земле, поставил келлию и часовню, где вскоре возникла обитель с новым в то время у нас скитским уставом, заимствованным преподобным Нилом на Афоне. По завету преподобного Нила, иноки должны были питаться трудом рук своих, милостыню принимать только в крайней нужде, избегать вещелюбия и роскоши даже в церкви; женщины в скит не допускались, монахам не разрешалось выходить из скита ни под каким предлогом, владение вотчинами отрицалось. Расселившись вокруг небольшой церкви в честь Сретения Господня в лесу, в отдельных келлиях по одному, по два и не более трех человек, скитники накануне воскресных и других праздничных дней собирались на сутки к Богослужению, причем всенощная, на которой за каждой кафизмой предлагались два-три чтения из святоотеческих творений, продолжилась всю ночь. В прочие дни каждый молился и трудился в своей келлии. Главным подвигом иноков была борьба со своими помыслами и страстями, в результате чего в душе рождается мир, в уме - ясность, в сердце - сокрушение и любовь. В своих письменных трудах - "Предание учеником своим, хотящим жити в пустыне" и "Уставе" преподобный Нил подробно излагает ступени этого спасительного мысленного делания. Первая ступень - отречение от мира, в частности, всяких мирских развлечений; вторая - непрестанная молитва, сопровождаемая памятью о смерти. В своей жизни святой подвижник отличался крайней нестяжательностью и трудолюбием. Он сам выкопал пруд и колодезь, вода которого имела целительную силу. За святость жизни старца Нила глубоко почитали современные ему русские иерархи. Преподобный участвовал на Соборах 1490 и 1503 годов. Избегая почестей и славы мира сего, он перед своей кончиной завещал ученикам бросить тело его на съедение зверям и птицам или похоронить без всяких почестей на месте его подвига. Скончался святой на 76-м году жизни 7 мая 1508 года. Мощи его, погребенные в основанной им обители, прославились множеством чудотворений. Русская Церковь причислила его к лику святых.