Ніна
рівноапостольна, прп.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Свята Ніна була племінницею Єрусалимського патріарха Ювеналія. Вона з юності всім серцем полюбила Бога і глибоко шкодувала за людьми, які не вірять у Нього. Після того, як батько її Завулон пішов у пустельники, а мати вступила в дияконіси, святу Ніну віддали на виховання одній благочестивій стариці. Часті розповіді цієї стариці про Іверію (теперішню Грузію), тоді ще язичницьку країну, порушили в Ніні сильне бажання відвідати цю країну і просвітити її мешканців світлом Євангелія.
Бажання це ще більше посилилося, коли вона одного разу побачила у видінні Мати Божу, яка вручає їй хрест із виноградних лоз. І бажання її збулося, коли їй довелося втекти до Іверії, рятуючись від гоніння, зведеного імператором Діоклетіаном (284–305 рр.).
В Іверії свята Ніна оселилася в однієї жінки в царських виноградниках і дуже скоро стала відомою в околицях, тому що допомагала багатьом стражденним. Дізнавшись про силу її молитов, хворі почали приходити до неї. Закликаючи Христове ім'я, свята Ніна зціляла їх і розповідала їм про Бога, який створив небо і землю, і про Христа Спасителя.
Проповідь про Христа, чудеса, які чинила свята Ніна, і її доброчесне життя благотворно діяли на жителів Іверії, і багато хто з них увірував у істинного Бога і прийняв Хрещення. Вона звернула до Христа в Грузії та самого царя Міріана (Мероя), який був до цього язичником. Тоді були викликані з Константинополя єпископ та священики і збудований перший в Іверії храм в ім'я св. апостолів. Поступово майже вся Іверія прийняла християнство.
Свята Ніна, яка не любила почестей і слави, пішла на одну гору і там на самоті дякувала Господу за звернення до християнства ідолопоклонників. Через кілька років вона залишила свою усамітнення і вирушила до Кахетії, де звернула до християнства царицю Софію. Після тридцятип'ятирічних подвигів свята Ніна померла 14 січня 335 року. На місці її смерті цар Міріан спорудив храм в ім'я великомученика Георгія, далекого родича святої Ніни.
З пам'яттю святої Ніни пов'язане знаходження хітона Христового. Під час розп'яття Спасителя цей хітон дістався за жеребом одного римського воїна і після різних подій потрапив до Грузії.
Свята рівноапостольна Ніна
Свята Ніна була племінницею Єрусалимського патріарха Ювеналія. З юності вона всім серцем полюбила Бога й глибоко сумувала за людьми, які не вірили в Нього. Коли її батько Завулон став пустельником, а мати — дияконисою, Ніну віддали на виховання благочестивій стариці. Часті розповіді цієї стариці про Іверію (теперішню Грузію), що тоді залишалася язичницькою країною, пробудили в Ніні сильне бажання відвідати її й просвітити світлом Євангелія.
Бажання ще більше посилилося після видіння: Пресвята Богородиця вручила їй хрест із виноградних лоз. Незабаром Ніна змушена була тікати від гонінь імператора Діоклетіана (284–305) й опинилася в Іверії.
Проповідь і чудеса
Оселившись у царських виноградниках, вона швидко стала відомою завдяки допомозі стражденним. Хворі приходили до неї, і, закликаючи ім’я Христове, свята Ніна їх зцілювала та проповідувала Бога — Творця неба й землі, і Христа Спасителя.
Її проповідь, чудеса й добродійне життя навернули багатьох до віри. Вона охрестила й самого царя Міріана (Мероя), який до того був язичником. Тоді з Константинополя запросили єпископа й священників, і було збудовано перший храм в Іверії — на честь святих Апостолів. Поступово майже вся країна прийняла християнство.
Подвижництво і кончина
Свята Ніна, не люблячи слави, усамітнилася на горі, дякуючи Господу за навернення ідолопоклонників. Згодом вона вирушила до Кахетії, де охрестила царицю Софію.
Після 35 років подвигів свята Ніна мирно спочила 14 січня 335 року. На місці її кончини цар Міріан збудував храм на честь великомученика Георгія, родича святої Ніни.
Хітон Господній
З пам’яттю святої Ніни пов’язане й перебування в Грузії Хітона Христового. За переданням, після Розп’яття він дістався римському воїну й через різні обставини потрапив до Іверії.