Параскева Федорова

Мучениця Параскева Іванівна Федорова народилася в Москві в 1882 році в бідній родині робітника, з 12 років вона вже працювала, допомагаючи родині. У 1930-х роках Параскева працювала нянею в дитячому відділенні Сокольницької лікарні. Будучи глибоко віруючою, вона відвідувала московські храми, приймала у себе вдома священиків, черниць і мандрівників. Кілька разів вона їздила в Загорськ (Сергієв Посад) до старця-затворника, ігумена Іполита (Яковлєва). У будинок, в якому він проживав, під виглядом віруючої дівчини проникла агент НКВС. Вона допомагала по господарству і інформувала НКВС про мешканців будинку і про всіх, хто приходив до старця. Серед них була Параскева. 28 вересня 1937 року Параскева була заарештована і ув'язнена в Бутирській в'язниці. Параскева зізналася в тому, що давала притулок черницям, допомагала їм посилками, але категорично відмовилася від участі в «церковній контрреволюційній організації». Трійка УНКВС засудила Параскеву до 8 років ув'язнення у виправно-трудовому таборі. Вона померла в Сиблазі 11 грудня 1938 року і була похована в безіменній могилі. Присвячена до лику святих новомучеників і сповідників Російських 26 грудня 2006 року визначенням Священного Синоду Російської Православної Церкви. Дні пам'яті: 11 грудня (28 листопада за ст. ст.) і в Соборі новомучеників і сповідників Церкви Російської.