Павло Латрійський

Преподобний Павло Латрський походив з міста Елея від благородних батьків. У ранньому віці залишившись без батька, він виховувався в обителі святого Стефана у Фригії. Після смерті матері, присвятив себе служінню Богу в монастирі на горі Латра. Умертвляючи плоть, святий ніколи не лягав на ліжко, а віддавався молитві та богомисленню, часто вішаючи камені на спину, щоб подолати сон. Відійшовши в безмовність у печеру, він пізніше оселився на високій горі, де пастух приносив йому їжу. Павло здобув дар прозорливості і творив чудеса, приваблюючи багатьох подвижників, які заснували монастир. Імператор Костянтин Порфірородний і папа Римський вшанували його за богоприємне життя. Тягнучи до безмовності, він двічі віддалявся на острів Самос, де відновив монастирі. Повернувшись до Латра, він передбачив годину своєї кончини і мирно передав дух свій Господу 16 грудня 956 року.