Павло Парфенов

Мученик Павло Микитович Парфьонов до 1917 року займався торгівлею і був церковним старостою в селі Митино Касимовського повіту. Він проживав у селі Лощино, де більшість жителів жебракували, працюючи на фабриці Зайцева (нині Касимовсеть). Бідняки часто брали у Парфьонова товари в борг, а він їм часто прощав ці борги і втішав цукерками. У Касимові восени 1918 року почалося повстання селян проти розпорядження радянської влади про демобілізацію в Червону армію і програми по вилученню зернових. Лощининські селяни в ньому не брали участі, але загін карателів-латишів повинен був знайти винних. Вони зібрали всіх чоловіків, вишикували їх і зібралися розстрілювати кожного десятого. Голова місцевої ради переконав карателів у невинності людей, але їм потрібно було залякати народ. Кандидатура Павла Парфьонова здалася нелюдам підходящою, хоча за нього заступалося все село. Вершники деякий час з образами ганяли його батогами по селу, а потім без суду застрелили. Мученик Павло Микитович Парфьонов зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви. У будинку, що належав мученику Павлу, був відкритий храм. Дні пам'яті: 16 листопада (3 листопада за ст. ст.), в Соборі Рязанських святих і в Соборі новомучеників і сповідників Церкви Руської.