Праведна Юліанія Ольшанська, Печерська, князівна, діва

Княжна Іуліанія, дочка князя Юрія Дубровицького-Ольшанського, померла дівицею на 16-му році життя. Її тіло було поховано біля Великої Лаврської церкви. На початку XVII століття, за архімандрита Єлисея Плетенецького, було знайдено нетлінне тіло княжни, що лежало в білому платті з коштовними прикрасами. Митрополит Петро Могила, отримавши видіння від святої, розпорядився про шанування її мощей, які стали джерелом численних чудес і зцілень. Свята з'явилася ігумену Київського Михайлівського монастиря, докоряючи йому за недбалість до її мощей. У 1718 році мощі святої постраждали під час пожежі, але були поміщені в нову раку в Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври. Іуліанія стала другою святою жінкою, похованою в Лаврських печерах. Вона є покровителькою російських жінок у зціленні душевних недуг і постає перед Пречистою Матір'ю та Престолом Святої Трійці.