Рівноапостольний Ростислав Великоморавський, князь

Рівноапостольний князь Ростислав зійшов на Моравський престол у 846 році, коли на моравській землі вже діяли християнські проповідники з Греції та Німеччини. Прийнявши хрещення від когось із цих місіонерів, святий Ростислав вирішив привести весь свій народ до світла християнства. Однак князь розумів, що євангельська проповідь може бути успішною лише в тому випадку, якщо місіонери звертатимуться до народу його рідною мовою. Німецькі ж проповідники не говорили слов’янською і богослужіння здійснювали латиною. Князь Ростислав спочатку звернувся до Папи Римського з проханням надіслати місіонерів, які знають слов’янську мову. Але Ватикан не відповів на його прохання. Тоді князь Ростислав звернувся до Візантії. З благословення патріарха Фотія до моравських земель вирушили найкращі проповідники, які знали слов’янську мову, — святі рівноапостольні Кирило та Мефодій. У Моравії Кирило та Мефодій винайшли перший слов’янський алфавіт — глаголицю, після чого зайнялися перекладом богослужбових книг на слов’янську мову та викладанням. Латинські місіонери виступили з рішучою опозицією проти діяльності святих Кирила та Мефодія. Вони діяли в інтересах німецьких князів, які претендували на землі Моравії. Князь Ростислав не тільки ініціював православну місію в Моравії, а й став головним захисником проповідників. До кінця свого правління князь Ростислав підтримував діяльність православних місіонерів і захищав Моравію від німецького впливу. Він заклав основи для культурного розвитку не тільки Великої Моравії, а й усієї Східної Європи. Однак зберегти політичну незалежність своєї держави рівноапостольний князь не зміг. У 870 році Ростислава Великоморавського захопили франки, засудили й прирекли на осліплення. Останні роки життя рівноапостольний Ростислав провів у полоні в одному з баварських монастирів.