Сава
I Сербський архієп.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Найбільш шанований національний святий Сербії (XII–XIII ст.). Будучи сином сербського монарха, він таємно втік на Афон і прийняв постриг. Заснував знаменитий афонський монастир Хіландар. Згодом домігся незалежності (автокефалії) для Сербської Церкви, ставши її першим архієпископом, і заклав духовні основи сербської нації.
Святитель Савва Сербський
Святитель Савва, перший архієпископ Сербський, у миру Ростислав (Растко), був сином самодержця Сербії Стефана Немані та Анни, дочки грецького імператора Романа. З раннього дитинства він ревно відвідував церковні служби й мав особливу любов до іноків.
У сімнадцятирічному віці, зустрівши російського інока зі Святої Гори Афон, Ростислав таємно залишив батьківський дім і прибув до російського Пантелеймонового монастиря. У рік його народження (1169) цей древній монастир святого великомученика і цілителя Пантелеймона був відданий на вічне володіння руським інокам.
Батько, дізнавшись, що син на Афоні, послав дружину з воєводою, погрожуючи війною, якщо сина не повернуть. Але під час богослужіння Ростислав прийняв постриг (1186 р.) і послав батькам свою мирську одежу, волосся й листа.
Інок Савва зумів переконати своїх державних батьків прийняти чернецтво. Батько (у чернецтві — Симеон, пам’ять 13 лютого) разом із сином подвизався у Ватопедській обителі. Вони відновили сербський Хіландарський монастир, який отримав звання царської ставропігії.
Архієпископ Сербський
У Хіландарі Савва був посвячений у диякона, потім у пресвітера, а в Солуні — удостоєний сану архімандрита. У 1219 році в Нікеї, на свято Успіння, Вселенський патріарх Герман рукоположив його в сан архієпископа всієї Сербії. Савва отримав право, щоб архієпископи посвячувалися в Сербії собором єпископів, що було важливо в умовах воєн між Сходом і Заходом.
Повернувшись із Нікеї на Афон, святитель востаннє обійшов монастирі, попрощався з подвижниками, «виходячи зі Святої Гори, як із Божественного раю». У скорботі його потішила явлена у сні Пресвята Богородиця словами: «Маючи Мене Споручницею до Царя всіх, Сина і Бога Мого, чи ще про це скорбиш?»
Діяльність у Сербії
Святитель Савва поклав початок історичному існуванню самостійної Сербської Церкви й сприяв утвердженню сербської державності. Він мирив ворогів, навертав у православ’я, вінчав на царство братів і племінників, будував і освячував храми, виправляв монастирські устави за зразком афонських і палестинських.
Після смерті брата Стефана він призначив наступником Арсенія й сам вирушив у паломництво: відвідав Палестину, Сирію, Персію, Вавилон, Єгипет, Анатолію. Завершив свій шлях у Тирнові (Болгарія), де з духовною радістю віддав душу Господу (1237 р.).
Перенесення мощей і спадщина
При перенесенні мощей святителя Савви в Сербію відбувалося багато чудесних зцілень. Його мощі були покладені в церкві Милешево, даруючи зцілення всім, хто приходив із вірою.
Спадщина святителя Савви живе в православному переданні слов’янських народів. Він першим ввів Єрусалимський устав у слов’янських монастирях. Його редакція Кормчої книги стала найпоширенішою в Руській Церкві. З Болгарії у 1270 році був надісланий список Кормчої митрополиту Київському Кирилу, з якого створено Рязанську Кормчу (1284), що лягла в основу друкованої Кормчої 1653 року.