Саватій
Соловецький просп.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Преподобний XV століття, один із засновників чернецтва на суворих Соловецьких островах у Білому морі. Шукаючи повного відриву від світу, він разом із ченцем Германом переправився на човні на безлюдний острів, де в найважчих умовах північної природи вони поклали початок одному з найвідоміших монастирів Європи.
Преподобні Зосима і Саватій Соловецькі
Преподобний Саватій Соловецький прийшов у Кирило-Білозерський монастир у 1396 році, де прийняв чернечий постриг. Він довго подвизався там, покірно виконуючи всі послухи. Смирення, лагідна любов до братії та суворе життя вирізняли його серед інших подвижників. Але, тяготячись увагою братії та мирян, він вирішив переселитися на Валаамський острів.
На Валаамі мирська слава також почала турбувати смиренного старця. Дізнавшись про безлюдний Соловецький острів, він став просити благословення поселитися там. Не отримавши дозволу, преподобний Саватій за Божим велінням залишив обитель і вирушив до берегів Білого моря. Місцеві жителі дивувалися, як він житиме там і чим харчуватиметься. Старець відповідав: «У мене такий Владика, Який і старості дає силу юності, і голодних насичує».
Подвижництво на Соловках
Спершу преподобний Саватій оселився біля річки Виги, у місцевості Сороки, де зустрів преподобного Германа. Разом вони вирушили на утлій ладді й через три дні досягли Соловецького острова. Біля Секирної гори вони поставили хрест і келію, подвизаючись у суворих умовах Півночі.
Одного разу рибак із дружиною, затьмарені заздрістю, поселилися неподалік. Але Господь не допустив їхнього перебування: жінці явилися два юнаки зі світлими обличчями й висікли її прутами. Злякані, вони швидко залишили острів.
Кончина преподобного Саватія
Коли преподобний Герман відлучився, Саватій відчув наближення кончини й молив Бога сподобити його причаститися Святих Таїн. Він доплив до материка й зустрів ігумена Нафанаїла, який причастив його.
Повернувшись у храм на річці Визі, старець затворився в келії й готувався до відходу. Тоді до нього прийшов новгородський купець Іоанн, який отримав благословення й наставлення. Вранці він знайшов старця вже упокоєним. Разом із ігуменом Нафанаїлом вони поховали преподобного Саватія в каплиці. Це сталося 27 вересня 1435 року.
Через 30 років преподобний Зосима (+1478; пам’ять 17 квітня) разом із братією переніс мощі Саватія на Соловецький острів і поклав у Преображенському храмі. У 1566 році мощі преподобних Саватія і Зосими були перенесені в церкву, названу на їхню честь. Їхня спільна пам’ять святкується 8 серпня.