Шушаніка (Шушанік, Сусанна) Ранська (Грузинська)

Велика мучениця Шушаніка, княгиня Ранська, була дочкою вірменського воєначальника Вардана. З дитинства вона відрізнялася благочестям. Вийшовши заміж за пітіахша Варсекана, вона дізналася про його відступництво від Христа і, відмовившись продовжувати з ним подружнє життя, залишила палац і пішла в келію. За свою віру вона зазнала побиття і була закована в кайдани, а потім ув'язнена в темницю, де пробула шість з половиною років, прикрашена добродіяннями. Багато страждальців, за молитвами Шушанікі, отримали зцілення і благословення. Напередодні її кончини її відвідали католикос-архієпископ Грузії Самуїл I та єпископ Іоанн. Її останніми словами були: 'Благословен Господь Бог мій, бо я з миром лягла і заснула.' Кончина настала 17 жовтня, в свято мучеників безсребреників Косми і Даміана. Мощі Шушанікі спочатку покоїлися в храмі міста Цортога, а потім були перенесені до Тбілісі в 586 році. Пам'ять святої мучениці спочатку святкувалася 17 жовтня, але пізніше була перенесена на 28 серпня. Життя святої Шушанікі було складено її духовником Яковом. Це просте і безхитре оповідання є свідченням очевидця, який укріпив її в подвигу сповідування. Подвиг Шушанікі є прикладом для багатьох поколінь, адже вона віддала перевагу Христу земному царству. Її муки, побиття і тортури, яким вона піддавалася від чоловіка, не зламали її віру. Темниця, де вона перебувала, стала для неї переддвер'ям раю, адже поруч з нею був Христос. Серед християнських мучеників ми бачимо жінок, які, як і Шушаніка, не погодилися на дитобивство і витримали тяжкі випробування. Їх подвиг, здійснений за стінами домів, невідомий світу, але угодний Богові. Часто дитина, збережена матір'ю, стає улюбленцем усієї родини, а нагорода за такий подвиг – духовна радість і спокій совісті.