Стефан
Пермський (Великопермський) єп.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Видатний місіонер XIV століття, який приніс християнство суворому північному народу зирян (комі). Він не лише вивчив їхню мову, а й спеціально розробив для них давньопермську абетку. Завдяки його безстрашній проповіді та перемогам у духовних диспутах з могутніми язичницькими шаманами, місцеві жителі масово прийняли хрещення.
Святитель Стефан Пермський, просвітитель зирян
Святитель Стефан, апостол зирян, народився близько 1340 року в родині устюжського причетника Симеона. Під впливом благочестивої матері Марії, маючи великі здібності, він з юних літ проявляв незвичайне старання до служіння Церкві: за один рік навчився читати Святі Книги й допомагав батькові в храмі, виконуючи посаду канонарха і чтеця.
У молодості прийняв іночество в монастирі святителя Григорія Богослова в Ростові, що славився багатою бібліотекою. Святитель Стефан прагнув читати святих отців у оригіналі й для цього вивчав грецьку мову. Ще юнаком він часто спілкувався із зирянами, а згодом, оволодівши церковною культурою, запалав бажанням навернути їх до Христа.
Для просвіщення зирян він склав азбуку їхньої мови й переклав кілька церковних книг. За подвиги благочестя єпископ Ростовський Арсеній (1374–1380) посвятив його в ієродиякона. У 1379 році святитель Стефан прибув у Москву до єпископа Коломенського Герасима й просив благословення йти в Пермську землю: «Хочу навчати святій вірі невірних людей. Я вирішив або привести їх до Христа, або скласти у них за Христа голову». Єпископ благословив його й посвятив у ієромонаха.
Місіонерська діяльність серед зирян
Святитель Стефан спустився по Північній Двіні до поселень зирян. Він терпів багато трудів і скорбот, живучи серед язичників, що поклонялися «вогню, воді, деревам, каменю і золотій бабі». Особливо вони шанували «прокудливу березу», біля якої приносили жертви. Святитель поставив келію неподалік і використав їхні збори для проповіді. Згодом він зрубав і спалив березу, показавши немічність їхніх богів. На її місці він збудував храм на честь Архангела Михаїла.
Згодом святитель посоромив головного жерця Паму, який вступив із ним у суперечку. Коли Пама не зміг підтвердити силу своїх богів, народ вигнав його. На знак подяки Господу святитель Стефан збудував храм на Вишері на честь святителя Миколая.
Єпископ Пермі
У 1383 році святитель Стефан був поставлений єпископом Малої Пермі. Він відкривав училища при храмах, де книги вивчалися на пермській мові, готував із зирян священників і діаконів, будував церкви й вводив богослужіння на їхній мові.
Святитель переклав на зирянську мову:
- Часослов
- Псалтир
- вибрані читання з Євангелія й Апостола
- Паремійник, Стихирар, Октоїх
- кілька святкових служб і Божественну літургію
Він допомагав народу під час голоду, захищав від утисків і нападів, клопотав за них у Москві.
Зв’язок із преподобним Сергієм Радонезьким
У 1390 році, подорожуючи до Москви, святитель Стефан, перебуваючи за 10 верст від монастиря преподобного Сергія, помолився й звернувся: «Мир тобі, духовний брате!». Преподобний Сергій, сидячи за трапезою, встав і відповів: «Радій і ти, пастирю стада Христового, і мир Божий нехай перебуває з тобою».
Кончина і прославлення
У 1395 році святитель Стефан знову прибув у Москву й там спочив. Його тіло було покладене в монастирі «Спаса за стіною» в Кремлі. Зиряни гірко оплакували кончину свого апостола, але Москва не віддала їх наставника.
Прославлення святителя почалося вже на початку XV століття. Житіє було написане у 1472 році, а службу йому склали ієромонах Пахомій Серб та ієромонах Єпіфаній Премудрий, учень преподобного Сергія Радонезького.