Стиліан

Народився в місті Адріанополі, що в Пафлагонії (Мала Азія), у V столітті. Він був благословенний від утроби матері своєї, і чим старшим ставав, тим більшою мірою, з милості Божої, Дух Святий оселявся в ньому. З дитячих літ він виявляв рідкісне прагнення до святого життя.

Досягнувши повноліття, він роздав своє майно бідним. І коли нічого не залишилося від батьківської спадщини, сповнений полегшення й радості, промовив: «Я скинув важкий якір, який тримав мене на прив'язі бажань мого занепалого тіла. Віднині відкритий переді мною шлях до істинного життя».

Після цього святий прийняв чернечий постриг в одному з малоазійських монастирів. Завдяки суворій аскезі він здобув чесноти нестяжання, чистоти й послуху. Жодного майна в нього не залишилося, він жив у простоті та злиднях. Підкорюючи свою волю старцеві, він успішно боровся зі спокусами від диявола, світу й плоті.

Згодом, бажаючи ще ближче підійти до досконалості, він попрощався з братами й віддалився в безлюдну пустелю, де оселився в печері. Дні й ночі він проводив у молитві та славослів’ї Бога. Багато років подвижницького життя провів він у пустелі, перш ніж Господь вирішив явити людям цього «світильника світлого». З часом в окрузі рознеслася чутка про святість відлюдника, і багато людей, з вірою та благочестям, потягнулися до його печери.

Глибоко запали в душу святому Стилиану євангельські слова: «Істинно кажу вам, якщо не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете в Царство Небесне» (Мф. 18:1-4). Господь дарував йому благодать покровительства малечі. Матері з навколишніх міст і сіл здалеку приносили йому своїх хворих дітей, і святий зцілював їх. Діставшись печери, матері падали перед святим на коліна, славили Бога і молили за свою дитину. Святий Стилиан брав її на руки, зі сльозами просив у Бога зцілення, і Господь дарував його. Крім того, за молитвами святого безплідні жінки ставали багатодітними матерями.

Преставився святий Стилиан до Господа в глибокій старості.