Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Симон

Симон

Воломський, Устюзький сщмч., ігумен

Запалити свічку
Рекомендована сума: грн
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.
Подати записку
Добавити з Пом'яника (після реєстрації)
Орієнтовна сума: грн Сума буде розраховуватися при оформленні замовлення
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.

Зараз горять свічки

Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.

Дні пам'яті:
7 грудня 24 листопада

У світі Симон Михайлович, народився 1586 р. у селянській родині. В юності займався кравецьким ремеслом, але потім, керований благочестям, прийняв чернецтво в пустельному монастирі на честь Грузинської ікони Богоматері, на річці Пінезі і за суворе подвижницьке життя здобув повагу і любов братії.

Уникаючи слави людської, у 1613 р. святий пішов у глухий і непрохідний воломський ліс (за 80 верст від м. Устюга) і заснував тут монастир. Ставши настоятелем обителі, він служив для братії прикладом працьовитості, смиренності та простоти серцевої.

Св. Симеон помер у 1641 р. Його вбили розбійники, які вимагали від старця царської грамоти на володіння землею, щоб розорити монастир. Після смерті святий прославився чудесами.

Преподобномученик Симеон (Симон) Воломський


Преподобномученик Симон, у миру Симеон, син селянина Михаїла з‑під Волоколамська, народився у 1586 році. У 24‑річному віці, після довгого паломництва по православних обителях, він прийняв постриг у Пінезькій Макаріївській обителі, а в 1613 році поселився на річці Кічмензі, у Воломському лісі, за 80 верст на південний захід від Устюга.

Тут він п’ять років прожив самітником, харчуючись овочами, які сам вирощував, іноді просячи хліб у селах. Коли до нього стали приходити любителі безмовного життя, преподобний Симон, за грамотою царя Михайла Федоровича і благословенням митрополита Ростовського Варлаама, збудував храм на честь Хреста Господнього, а в 1620 році був поставлений настоятелем заснованої ним обителі.

Подвиг і мученицька кончина

Симон був строгим подвижником, прикладом доброчесності, праці, посту й молитви. 12 липня 1641 року він був злочинно вбитий у своєму монастирі.

Тіло преподобного з честю поховали в лівій стороні храму, який він сам заснував.

Почитання святого

Почитання преподобного Симона розпочалося у 1646 році після благодатних знамен у його мощей. Житіє святого було складене у XVII столітті.

Молитви