Татіана

Свята мучениця Татіана народилася в знатній римській родині: її батько тричі обирався консулом. Він був таємним християнином і виховав доньку в преданості Богові та Церкві. Досягнувши повноліття, Татіана не побажала виходити заміж, а всі сили віддала служінню Господу. Вона була поставлена дияконисою в одному з римських храмів, де в пості й молитві доглядала хворих і допомагала нужденним.

Мученицький подвиг

За правління юного імператора Олександра Севера (222–235) влада зосередилася в руках гонителя християн Ульпіана. Тоді була схоплена й Татіана.

Її привели до храму Аполлона, щоб змусити принести жертву ідолу. Але свята помолилася — і сталося землетрус: ідол розсипався на шматки, частина храму обвалилася, а демон, що мешкав у ідолі, з криком утік.

Святу жорстоко били, викололи їй очі, але вона молилася за мучителів, щоб Господь відкрив їм духовні очі. І Господь явив чудо: палачі побачили Ангелів, що охороняли святу, і почули небесний голос. Вісім із них увірували у Христа й були страчені, прийнявши хрещення кров’ю.

Наступного дня Татіану знову мучили: різали тіло бритвами, але з ран замість крові текло молоко, а повітря наповнилося благоуханням. Мучителі самі відчули удари невидимих жезлів, дев’ятеро з них загинули.

Її кидали в темницю, де вона всю ніч молилася й співала псалми з Ангелами. Знову приводили на суд — і вона являлася здоровою й ще прекраснішою. Її намагалися змусити принести жертву богині Діані, але після молитви святині зруйнувала блискавка.

Її кидали в цирку до голодного лева, але звір лагідно лизав її ноги, а потім розтерзав одного з мучителів. Її кидали у вогонь, але полум’я не торкнулося мучениці.

Зрештою святу Татіану усікли мечем. Разом із нею був страчений і її батько, який відкрив їй істини віри Христової.

Пам’ять

Свята мучениця Татіана прославлена Церквою як приклад мужності, чистоти й безстрашного сповідання Христа. Її пам’ять звершується 12 січня (25 січня за новим стилем).