Тит, Тихон, Геласій, Сергій, Варлаам, Сава, Конон, Сильвестр, Кипріан, Пімен, Іоанн, Самон і інші з ними

Протягом своєї багатовікової історії Валаамська обитель, що знаходилася поблизу кордону Великого Новгорода зі Швецією, неодноразово зазнавала руйнувань від шведів. 20 лютого 1578 року 18 старців і 16 послушників були мученицьки вбиті за вірність православній вірі. Їхні імена були внесені до синодика. Напади шведів тривали, і на Валаамі немає каменя, який не був би запечатлений кров'ю подвижників. У XIX столітті один із валаамських монахів, ігумен Назарій, мав видіння черноризців, які йшли в світлому гаю і співали погребальні молитви. Вони були покриті ранами і кров'ю, і, зникнувши, залишили тихі відголоски свого співу в повітрі. З благословення ігумена Дамаскина, в день мучеництва 34 монахів, 20 лютого (4 березня за новим стилем), щорічно в Валаамській обителі звершувалася Божественна літургія “за їх вічний спокій”, з якою співалася і соборна панахида. Вони були канонізовані Руською Православною Церквою для загальноцерковного шанування на Ювілейному Архієрейському Соборі в серпні 2000 року.